А ти береш участь в акції «Підтримаймо рідну мову»?

Візьми участь у безтерміновій акції! Мета акції – захистити українську мову. Це не акція проти інших мов, це акція в підтримку своєї рідної української мови! Яку форму підтримки рідної мови ти обереш – залежить від тебе, від твоїх можливостей, твоїх уподобань: хтось буде писати і розмовляти тільки українською, другий – збере підписи в захист української мови, третій – налагодить випуск значка «Говорю рідною» або щось інше. Але не будь байдужим. Не будь байдужим до того, як на твоїх очах паплюжать, зневажають, принижують, дискредитують твою рідну мову, мову твоїх батьків, мову багатомільйонного народу! Долучись до акції!

пʼятниця, 30 листопада 2018 р.

Іредентизм


Не бійтесь заглядати у словник:
Це чистий яр, а не сумне провалля.

                                     М.Рильський

Іредентизм – (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений) – політичний і суспільний рух в Італії кінця  19 – початку 20 ст. за приєднання до Італії земель, що були частково заселені італійцями і не ввійшли до складу Італії під час її возз’єднання. Після закінчення 1-ї світової війни іредентизм як самостійна течія зник, злившись з фашизмом.Таке тлумачення слова дає Словник іншомовних слів 1977 року випуску[4, с.294].
Іредентизм (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений, такий, що перебуває під чужим володарюванням) – термін міжнародних відносин, що позначає політику держави, партії чи політичного руху за об’єднання народу, нації, етносу в рамках єдиної держави. Проявляється в намаганнях етносу возз’єднати територію, на якій мешкає іредента (так називають цей етнос), з титульною державою, у якій цей етнос складає більшість [1,2].
Це особливості політики ідентичності культурної і політичної географії. Оскільки більшість кордонів було колись переміщено, дуже багато країн могли б виявити іредентизм у відношенні до своїх сусідів. Територію, щодо якої можуть виставити вимогу на возз’єднання з іншою країною на підставі однакового етнічного складу населення або колишньої колонії, називають возз’єднуваною територією [3]. Не всі потенційно возз’єднувані території залучено у фактичний іредентизм.
У даний час терміном іредента позначають частину етносу, що становить меншість населення в межах даної держави, але компактно проживає в безпосередній близькості до держави, в якій близький або ідентичний йому народ складає більшість. Географічна близькість і компактність проживання відрізняють іреденту від діаспори. Але, як і діаспора, іредента намагається створювати мережу соціальних інститутів для підтримки і розвитку як своєї власної спільності, так і її зв’язків з сусідньою більшістю і (або) з іншими іредентами. Інколи іреденти необґрунтовано болісно сприймають вимоги уряду більшості на свої права, оскільки вважають себе автохтонними жителями території, яку вони займають. Наприклад, угорці в Закарпатській області.
Якщо випадки дискримінації приймають систематичний характер, в середовищі іреденти виникає рух за возз’єднання з територією етнічної більшості – іредентизм. Поняття «історична батьківщина» по відношенню до такої території не завжди можна застосувати через перекроювання кордонів, окупації, депортації, асиміляції  тощо. Не рідко іреденту «підігрівають» і створюють сепаратистські настрої в її середовищі ворожі до даної держави зовнішні елементи: політичні партії, представники реакційних течій тощо. Іредентизм можуть ініціювати як політично активні члени самої іреденти, так і експансіоністські або реваншистські представники титульної нації з держави більшості [2].
Методи боротьби за возз’єднання і перекроювання кордонів можуть носити різний характер: військова зовнішня агресія держави більшості (результат – окупація й анексія території); розпалювання ворожнечі між окремим групами населення за мовною, релігійною, національною або іншою ознакою (результат – збройний конфлікт між групами, який роздмухує і підтримує держава з титульною нацією); сепаратизм і тероризм, який щедро підживлює держава з нацією більшості [3]. За таких умов це явище набуває свого первинного значення – фашизму (неофашизму).
Не завжди така боротьба закінчується успішно. У разі поразки частина іреденти може вибрати шлях репатріації. Слід зазначити, що далеко не всі іреденти схильні підтримувати ідею возз’єднання землі, на якій вони проживають, з землею їх титульної держави з економічних та інших причин. Урядам, керівним органам необхідно більше уваги приділяти етнокультурним, освітнім, релігійним та економічним потребам іреденти.

Джерела:
  3. Wikipedia/аннексия_Крыма 
 4. Словник іншомовних слів. За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1977, – 776 с.

субота, 24 листопада 2018 р.

85 річниця страшної трагедії українського народу - Голодомору


Свічка-пам’ять
Пам’яті жертв голодомору
Наталія ПОГРЕБНЯК 

Знов прокинулись ранки холодні.
Дощ хрестами в сніжинках застиг.
Поминаючи мертвих сьогодні,
Ми рятуєм майбутнє живих.

День жалю... День скорботи, печалі
Запалив нашу пам’ять. Свічки –
Це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні роки.

Без притулку у храмі Господнім,
Поміж хвилями Лети-ріки
Стогнуть душі, бо в серці народнім
Проросли забуття колючки.

Полікуймо свічею-зорею
День минулий. Згадаймо усіх,
Хто любов’ю живою своєю
Поділитися з нами не встиг…

Щоб у ранки і теплі, й холодні
Не ішли шикуватись хрести,
Щоб не плакали душі голодні,
Свічку-пам’ять свою захисти.

Джерело: сайт «Ого»


неділя, 21 січня 2018 р.

Соборність у поетичних творах

Олександр Олесь
 
ДУХ НАШ ПРЕЧИСТИЙ, ДУХ НАШ НАРОДНИЙ

Дух наш пречистий, дух наш народний,
Над нами сходить в сю мить сьогодні.
На крилах в’ється,
В сльозах сміється.
І сльози щастя, обмивши рани,
Пливуть потоком, несуть кайдани.

Сьогодні дух наш зійшов над нами,
Ввійшов, влетів нам в серця пташками.
У душах б’ється,
У слові ллється.
О день преславний, блаженні миті,
Сьогодні з духом святим ми злиті!

О, поведи ж нас, лицарський духу,
По вільній стежці життя і руху.
На тихі води,
На ясні зорі.
І в цю велику, страшну годину
З’єднай в єдину всю Україну!
(19 грудня 1918 р.)

пʼятниця, 29 вересня 2017 р.

До Дня працівників освіти

Людмила Яцура
Слово про вчителя
Н.В. Лісничій

Про вчителя моє найкраще слово,
Як про людину дану всім від Бога,
Бо все добро так щиро в серці світить,
Найкращому створінню – нашим дітям.

Навчить любити українську мову
І шанувати рідне наше слово,
З пісень вінки плести й добро творити,
А успіхам дітей завжди радіти.

Розумна, щира і привітна,
В душі завжди весна і радість квітне,
А ще вогонь великий не згасити,
Життя дорогу ним світити.

Навчаєш різні труднощі долати,
А ще всім свято пам’ятати,
Де ти живеш, і що земля єдина.
Вселяєш віру у прекрасне ти дитині!

Більше поезій автора на сайті Лірика душі.

неділя, 29 січня 2017 р.

Пам'яті тридцяти

До 99-ї річниці з дня битви під Крутами. Герої не вмирають!

Павло ТИЧИНА

ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! –  
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? –  
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! –  
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –  
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

21 (8) березня 1918 р.

субота, 26 листопада 2016 р.

Пам'ятаємо, не забудемо!

26 листопада 2016 року - День пам'яті жертв Голодомору 1932-33 рр. Пам'ятаємо! Не забудемо!


Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...