А ти береш участь в акції «Підтримаймо рідну мову»?

Візьми участь у безтерміновій акції! Мета акції – захистити українську мову. Це не акція проти інших мов, це акція в підтримку своєї рідної української мови! Яку форму підтримки рідної мови ти обереш – залежить від тебе, від твоїх можливостей, твоїх уподобань: хтось буде писати і розмовляти тільки українською, другий – збере підписи в захист української мови, третій – налагодить випуск значка «Говорю рідною» або щось інше. Але не будь байдужим. Не будь байдужим до того, як на твоїх очах паплюжать, зневажають, принижують, дискредитують твою рідну мову, мову твоїх батьків, мову багатомільйонного народу! Долучись до акції!

понеділок, 27 квітня 2009 р.

Патріотизм

Не бійтесь заглядати у словник:
Це чистий яр, а не сумне провалля.
М.Рильський

 

 Звернутися до теми тлумачення патріотизму спонукало риторичне запитання одного із блоггерів: «Цікава річ, я її спостерігаю останнім часом все частіше. Якщо людина живе в Росії й любить її він патріот, якщо людина живе в Україні й любить її він хто завгодно й бандерівець (для когось це таке страшне слово ), й фашист, й т.д тільки не патріот.... ЯКого ... воно так? Хтось пояснить?»
Звертаємося до словників. Патріот – людина, яка любить свою батьківщину, йде на подвиг за неї, віддана своєму народові, його найкращим демократичним і революційним традиціям. Таке тлумачення цього слова дається у Словнику [2 с.507].
Там же подається тлумачення слова патріотизм. Патріотизм – любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю вітчизни, готовність служити її інтересам. Патріотизм – явище соціально-історичне і має в різні епохи різний соціальний і класовий зміст. Найвищою формою патріотизму є соціалістичний патріотизм, в якому вірність батьківщині поєднується з відданістю й вірністю всій співдружності соціалістичних країн. Соціалістичний патріотизм невіддільний від почуття пролетарського інтернаціоналізму [2, с.507].
Дещо лаконічніше про патріотизм сказано у КТСУМ: патріотизм – любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви і подвиги [1, с.181].
Але за часів радянської влади патріотизм сприймався по-різному: любов росіянина до своєї батьківщини була справжнім патріотизмом, а любов українця до своєї батьківщини вважалась націоналізмом з обов'язковим додатком "буржуазним". На жаль, стереотип цей у свідомості наших пересічних співгромадян міцно «сидить» і до цього часу, особливо серед її російськомовної частини.
Українська редакція електронної енциклопедії «Вікіпедія»  зауважує, що в сьогоденному житті поняття патріотизму розуміється по-різному і часто використовується політичними і суспільними силами з метою маніпулювання свідомістю громадян, що часто-густо призводить до тяжких наслідків, які набувають вигляду національного шовінізму або цілковито відокремлених від розуміння реальних обов’язків патріота, уявлення і поведінки.
А ось як патріотизм трактує російська редакція «Вікіпедії»
Патриотизм – нравственный и политический принцип, социальное чувство, содержанием которого является любовь к отечеству и готовность подчинить его интересам свои частные интересы. Патриотизм предполагает гордость достижениями и культурой своей Родины, желание сохранять её характер и культурные особенности и идентификация себя с другими членами нации, готовность подчинить свои интересы интересам страны, стремление защищать интересы Родины и своего народа. Исторический источник патриотизма – веками и тысячелетиями закреплённое существование обособленных государств, формировавшие привязанность к родной земле, языку, традициям. В условиях образования наций и образования национальных государств патриотизм становится составной частью общественного сознания, отражающего общенациональные моменты в его развитии.
Приписывая другим лицам патриотические чувства, а некоторым событиям патриотическую окраску, оценивающее лицо тем самым чаще всего даёт положительную характеристику.
Представления о патриотизме связываются с трепетным отношением к своей Родине, но представление о сущности патриотизма у разных людей разное. По этой причине, одни люди считают себя патриотами, а другие их таковыми не считают.
 
Згідно російської версії тільки в умовах утворення націй і національних держав патріотизм стає складовою частиною суспільної свідомості, людина може бути патріотом своєї держави. Якщо в якоїсь людини недержавної нації й виникає любов до своєї мови, своєї культури або свого народу, то радянська ідеологія це трактувала як націоналізм, буржуазний націоналізм, а то й нацизм. Цей стереотип залишається ще й до цього часу.
Нашій державі ще тільки 18 років. Але якщо у наших громадян поступово, а все ж таки формується почуття патріотизму, то наші сусіди ще не можуть цього сприйняти, потрібен певний час, щоб це укорінилося у їх свідомості.
 
Література. 
1. Короткий тлумачний словник української мови (Уклад.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька, В.Л. Карпова та ін. Відповід. ред. Л.Л. Гумецька). – К.: Рад. школа, 1979. – 296 с.
2. Словник іншомовних слів. За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1977, - 776 с.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...