А ти береш участь в акції «Підтримаймо рідну мову»?

Візьми участь у безтерміновій акції! Мета акції – захистити українську мову. Це не акція проти інших мов, це акція в підтримку своєї рідної української мови! Яку форму підтримки рідної мови ти обереш – залежить від тебе, від твоїх можливостей, твоїх уподобань: хтось буде писати і розмовляти тільки українською, другий – збере підписи в захист української мови, третій – налагодить випуск значка «Говорю рідною» або щось інше. Але не будь байдужим. Не будь байдужим до того, як на твоїх очах паплюжать, зневажають, принижують, дискредитують твою рідну мову, мову твоїх батьків, мову багатомільйонного народу! Долучись до акції!

неділя, 31 травня 2009 р.

Микита Шаповал. Поезія

Донеччанин М.Ю.Шаповал

О.ОЛЕСЕВІ

З журбою радість обнялась!
Ще не засохли скрути сльози,
А щастя стало на порозі —
Весела пісня полилась.
Кругом панує лютий кат:
Людей мордує, палить хати,
Шпики лаштує і гармати,
Розстріли й громи аж лящать,
А радість б'є! Як з джерела
Вода, розкутая весною,
На кригу смерті йде війною,
Так сміла радість загула.
Людська могучая весна
Встає, як пролісок з-під снігу,
Бо гнів зламав давнішню кригу
Й зоря з-за хмар блищить ясна!
Чи чують люди! Вже журба
І радість гучно обнялись.
Як п'явки страшно дві вп'ялись
Одна в одну! Це боротьба...
Могуча радість, оживись!
Пручайсь на волю сміла, вільна-
З смутної весни голови...
1907

В ТЮРМІ

Зоря пророча


Во дні занепаду і кражі,
І розмордованого шалу,
Повстане серед вас на стражі.
Пророк, захисник ідеалу.
Не заховається сваволя
Від всекараючого слова,
І помарніє глум неволі
Й неправда їхня стоголова.
Дарма, що всі, як люті гади,
Сичать і кидатись на нього
Гуртом візьмуться серед зради-
Не вбить їм речника святого!
Самі, скатовані ганьбою
І криком нелюдської муки,
ВОНИ ВПАДУТЬ САМІ СОБОЮ
Серед всесвітньої розпуки.
І наближається вже буча!
Цію пекельною добою
Іде вже кара неминуча
Невпинно — дужою ходою.
Іде пророк! 3 любов'ю й світом
Назустріч вам, усім похилим,
Не герць з сваволею і гнітом.
На свято праведної сили.
Іде пророк і, може, згуба
Його розіпне або спале,
Та хрест його й огонь вік буде
Світить красою ідеала...
1908

ДІНЕЦЬ

Підперезав село убоге
Гінкий вигадливий Дінець.
Блискуча, вквітчана дорога,
Срібляно хвильний манівець.

Біжить не спиниться ніколи.
Поміж гаями, по степах,
Лани оре широкополі
І щезне в хащах і горах.

Відкіль течуть сріблясті хвилі,
І як простують і куди.
І що ховається в тій сині,
Що прикотила їх сюди?

Не знаю я цього і, мабуть,
Ніхто не ма на це снаги.
Як те, що кличе мене й вабить
На ці таємні береги.
Відкіль прийшов, куди і по-що?
Що там згубив — чи може тут?
І хто мені ту жаль розтроще
І згубні чари злих отрут?

Хто розіб'є старі кайдани,
Хто може “підвести ходи”?
…якісь таємні серця плани
Взяли і привели сюди.

І буду тут шукать, аж поки
Знайду природи джерело,
Й благать, щоб ясність цю і спокій
І моє серце там жило…
1910.


МІЙ РІДНИЙ КРАЙ

Мій рідний край — пахуче поле,
Мій рідний край — цвітучий май,
Моя журба, моя неволя,
Чорний рани біль, страшний одчай.

Мої невиспівані звуки,
І листя жовте з квітника,
Благально в гору зняті руки,
Перед нападом хижака.

Мій рідний край — слова дитячі,
Мій рідний край — думки старі,
І промінь ранішній неначе,
І світ вечірньої зорі…
1917.

***
Така вона розхристано-погана,
Така скривавлена й брудна,
Від крові й грабежу щоденно п'яна,
Розгуляна, розбещена, страшна,
А я ж за неї мріяв довгі літа,
Любив безтямно до снаги —
Була любов натхненно-сумовита
Й ламала бунтом всякі береги.
Тепер стою немов на кладовищі —
Дивлюсь, як блискають ножі
І ллється кров... О Ти, Найвищий!
Любить її хоч трохи поможи!
1919

***
Грядущим нашим поколінням,
Новим невідомим людям,
Ми залишаєм загадку-видіння —
І хвилювання їх грудям.
Це буде відгук наших дзвонів,
Що в наших грудях прогули,
Молитов наших і поклонів,
Бажань, жадань, надій, прокльонів,
Що з нами гостро так жили.
Час хвилювання і горіння,
В стовпах огненних краєвид
Лишає наше покоління,
Як незатертий бурі слід.
І ви зомлієте від туги
За нашим образом ясним,
За нашим дзвоном голосним,
Родитись будете з ним вдруге
Й ніколи не вмирати з ним.
1920

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...