А ти береш участь в акції «Підтримаймо рідну мову»?

Візьми участь у безтерміновій акції! Мета акції – захистити українську мову. Це не акція проти інших мов, це акція в підтримку своєї рідної української мови! Яку форму підтримки рідної мови ти обереш – залежить від тебе, від твоїх можливостей, твоїх уподобань: хтось буде писати і розмовляти тільки українською, другий – збере підписи в захист української мови, третій – налагодить випуск значка «Говорю рідною» або щось інше. Але не будь байдужим. Не будь байдужим до того, як на твоїх очах паплюжать, зневажають, принижують, дискредитують твою рідну мову, мову твоїх батьків, мову багатомільйонного народу! Долучись до акції!

неділя, 5 грудня 2010 р.

Олександр Олесь (05.12.1878 - 22.07.1944)

132 роки тому (05.12.1878) у містечку Білопілля на Сумщині у селянсько-робітничій сім’ї (батько, Кандиба Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані) народився первісток Сашко. З чотирьох років він став читати. Пізніше захопився поезією Т.Шевченка, знав напам’ять майже всього «Кобзаря».
Коли Сашкові виповнилося 11 років, сім’ю спіткало велике горе – у Волзі потонув їх батько. Мати залишилася з трьома дітьми, яких допомагав виховувати дід – Федір Кандиба. Сашко з великим задоволенням їздив до діда, який привчав його сільського життя, народних обрядів, звичаїв, учив українських пісень.
Після закінчення початкової школи і двокласного училища 15-річний Олександр поступає на навчання до Дергачівської хліборобської школи (поблизу Харкова). Тут уперше в 17-річному віці хлопець починає писати свої вірші українською і російською мовами у рукописному журналі «Комета». Роки навчання у школі були важкими для Олександра. Він займався репетиторством: навчав грамоти сільських дітей. Товаришував з сільськими хлопцями, прислухався до їх  мови, записував народні пісні.
Після закінчення хліборобської школи Олександр вступає до Київського політехнічного інституту вільним слухачем, але через неможливість оплатити курс лекцій, полишає інститут і йде практикантом у маєток Харитоненка. У 1903 р. склав іспит з латини і став студентом Харківського ветеринарного інституту. Цей рік був знаменним для Олександра ще й тим, що він взяв участь у відкритті пам’ятника  І. Котляревському у Полтаві, де познайомився з Н.Липою та іншими українськими письменниками. Олександр остаточно стає українським письменником.
У 1906 р. Олександр Олесь укладає свою першу книгу «З журбою радість обнялась», яка була видана у 1907 р. Поета помітили: критики, читачі. Ця лірична збірка молодого талановитого поета стала невичерпним джерелом для багатьох композиторів як українських (М. Лисенко, К. Стеценко,  С. Людкевич, А. Кос-Анатольський), так і російських, білоруських, французьких, черкеських.
Одна за одною виходять книги поета. До 1917 р. вийшло п’ять книг поезій, шоста збірка поета, яка мала вийти у 1919 р., світу не побачила. Громадянська братовбивча війна в Україні тяжко вплинула на Олександра. Під впливом тодішніх подій він пише поетичну алегорію «Лебідь», драматичний етюд «По дорозі у казку», в яких з болем показує гірку долю борця за щастя рідного народу, якого цей непідготовлений народ не зрозумів.
У період 1917-1920 рр. поет себе проявив як співець національного відродження України. Разом з тим він таврував і засуджував прояви національної нетерпимості чорносотенців Росії, які провокували населення на погроми «інородців» («Над трупами»).
Олександр Олесь засуджував більшовицьку політику Росії в Україні, що й змусило його емігрувати на Захід. З 1919 р. по 1944 р. тривав другий період творчості Олеся – еміграційний. Олесь пише віршовану історію Київської Русі «Княжа Україна» (1920 р.). Останньою його книжкою була невелика збірка «Цвіте трояндами…» (1939 р.).

 Помер О.Олесь 22 липня 1944 р. у Празі після тривалої хвороби та звістки про смерть сина Олега Ольжича (Олега Кандиби), якого закатували у фашистському концтаборі Заксенхаузені 09 червня 1944 р.
Олександр Олесь був невтомним співцем українського народу, свято вірив у його перемогу.




©Східний Погляд

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...