А ти береш участь в акції «Підтримаймо рідну мову»?

Візьми участь у безтерміновій акції! Мета акції – захистити українську мову. Це не акція проти інших мов, це акція в підтримку своєї рідної української мови! Яку форму підтримки рідної мови ти обереш – залежить від тебе, від твоїх можливостей, твоїх уподобань: хтось буде писати і розмовляти тільки українською, другий – збере підписи в захист української мови, третій – налагодить випуск значка «Говорю рідною» або щось інше. Але не будь байдужим. Не будь байдужим до того, як на твоїх очах паплюжать, зневажають, принижують, дискредитують твою рідну мову, мову твоїх батьків, мову багатомільйонного народу! Долучись до акції!

вівторок, 6 грудня 2011 р.

Голодомор: історія слова

Не бійтесь заглядати у словник:
Це чистий яр, а не сумне провалля.
                                     М.Рильський

До 1986 року в Україні, як і в усьому Радянському Союзі, слово «голодомор» не вживалось. Наприклад, в Орфографічному словнику української мови 1976 року видання за редакцією С.І. Головащука і В.М. Русанівського, у якому міститься близько 114 тис. слів, на с.152 знайдено 10 слів з коренем «голод», але слова «голодомор» серед них немає.
Слово «голодомор» позначає явище масового, навмисне організованого радянською владою голоду у 1932-33 роках, що призвів до багатомільйонних людських смертей у сільській місцевості тогочасної України (сім західних областей, Крим і Південна Бессарабія у той час до складу України не входили), а також на Кубані, переважну більшість населення якої складали українці. Вище керівництво Радянського Союзу і Української РСР на чолі зі Сталіним свідомо і цілеспрямовано спланували комплекс заходів, спрямованих на фізичне знищення українських селян.

четвер, 24 листопада 2011 р.

ПАМ'ЯТАЙ! (Вірші до Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр.)

Всеукраїнський громадський меморіальний захід цього року приурочено вшануванню пам’яті дітей, вбитих і ненароджених внаслідок трагічних подій 1932–1933 років. 
 
Полум’я скорботи
Наталка Тривайло

На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священне –
То свічка пам’яті горить
За всіх безвинно убієнних.
Мій розум навіть не збагне
Страшної люті сталінізму,
Що катував своїх людей,
Це ще жахливіше фашизму!

понеділок, 21 листопада 2011 р.

Геноцид – найтяжчий злочин проти людства!

Не бійтесь заглядати у словник:
Це чистий яр, а не сумне провалля.
                                     М.Рильський
Геноцид (від грец. γενος – рід і лат. caedo – вбиваю, знищую) – винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами; один з найтяжчих злочинів проти людства. Геноцид органічно пов'язаний з фашизмом [с.152, 1].
До 1944 року слова «геноцид» не існувало. Це спеціальний термін, що позначає злочинні дії, вчинені по відношенню до якої-небудь групи людей з метою її знищення. Його запропонував у 1944 році польський юрист єврейського походження Рафаель Лемкін (1900-1959), даючи визначення нацистській політиці систематичного знищення європейських євреїв. Пропонуючи цей термін, Лемкін мав на увазі «координований план різних дій, спрямованих на знищення життєво важливих засад існування національних груп і самих цих груп як таких». Через рік Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі (Німеччина) звинуватив нацистських лідерів у «злочинах проти людяності». Слово «геноцид» було включено в обвинувальний акт, але як описовий, а не правовий термін [2].

пʼятниця, 11 листопада 2011 р.

СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В УКРАЇНІ В 2011 РОЦІ

Аналітичний огляд Руху добровольців «Простір свободи»
З нагоди Дня української писемності та мови, що відзначається щорічно 9 листопада, Рух добровольців «Простір свободи» оприлюднив результати моніторингового дослідження «Становище української мови в Україні в 2011 році». Цей важливий документ базується на даних статистики, соціології та власних моніторингових досліджень, здійснених на волонтерських засадах десятками активістів Руху добровольців по всій країні. Результати моніторингового дослідження представлені у текстовому вигляді, а також у вигляді електронної презентації.
Структура дослідження:

середа, 2 листопада 2011 р.

Моя чарівна Українська Мова – одна з найдавніших мов світу!

Я пишаюся своєю Рідною Мовою, тому що Українська Мова своїм корінням, за твердженням істориків, сягає глибини не менше семи тисячоліть. Праєвропейський санскрит містить більше 1000 нинішніх українських кореневих слів.
Жодна з європейських мов (окрім литовської) так близько не стоїть  до своїх витоків. А зв'язок російської мови з іншими європейськими мовами можна прослідкувати лише через українську та угрофінські мови. Зазначу, що порівняння з російською мовою роблю не з метою її приниження чи ображання. Російська мова по-своєму своєрідна і багата. Можна було б порівнювати Рідну Українську Мову з французькою, чи німецькою. Але краще порівнювати з тою, яку ти добре знаєш, тобто, російською.

пʼятниця, 8 липня 2011 р.

Олег Кандиба – поет, учений, борець (до 104 річниці з дня народження)


Захочеш і будеш.
В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
(О.Ольжич, Незнаному воякові)
 
…О 19 годині 45 хвилин, точно за розкладом, небіжчика понесли у крематорій. А в «целенбау» стояв гул: поляк-католик Владислав Гураль, єпископ з Любліна, відправив у своїй камері літургію за душу православного Олега Кандибу. А всі інші в’язні, громадяни різних країн і національностей, кожний у своїй одиночці, кожний своєю мовою, молились разом із польським єпископом за упокій душі Українця (саме так, з великої літери, він цього вартий!) Олега…

Декілька поетичних творів Олега Ольжича
 
Був же вік золотий, свіжі, проткані сонцем діброви...
Був  же  вік  золотий,  свіжі,  проткані  сонцем  діброви,
Мед  приручених  бджіл,  золотавість  сп'янілого  тіла,
Янтареві  зіниці  серни,  що  не  бачили  крови,
І  на  вітах  восковість  плодів,  соковитих  і  спілих.

субота, 25 червня 2011 р.

Звернення до Президента України

ЗВЕРНЕННЯ
Координаційної ради з питань захисту української мови
при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса
до Президента України В.Ф.Януковича
щодо системних порушень конституційного  статусу української  мови  як державної

Конституція України, п’ятнадцятиріччя з часу ухвалення якої ми відзначаємо 28 червня, підтвердила статус української мови як державної і в статті 10 Конституції України встановила: «Держава  забезпечує  всебічний  розвиток  і    функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Відповідно до статті 11, держава «сприяє  консолідації   та    розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і  культури…». Саме державна мова є ключовим інструментом не лише консолідації, а й забезпечення політичної єдності суспільства і зміцнення державності .
Весь текст звернення на сайті "Слово і діло".

понеділок, 4 квітня 2011 р.

Жартівливо про двомовність - 2

Першого квітня - день жартів. Пропоную декілька народних і літературних жартів "у тему".

Куриться чи їсться?
Обідає дядько в садку під грушкою.І все у нього є: і горілочка, і сальце, і курочка. Коли це підходить голодний москаль. 
– О! Куріца! 
– Це у вас, дурню, воно може й куриться. А у нас воно їсться!

У медучилищі
Одна знайома з бойківського села на Турківщині навчалася в медичному училищі у славному місті Донецьку. Викладачам наказали викладати українською. От один із них і пояснює: "Піхва... похва... карочє, влагаліщє!"

Порозумілись
Сержант ДАІ зупиняє автівку.
– Пред′явітє дакументи! – водію.
– Поясніть мені, в чому моя провина? І, будь ласка, державною мовою! – відповів водій.
– Я не панімаю ету телячью мову!
– Даруйте, а я не розумію вашу свинячу!

Павло Глазовий
В ресторані київськім
Питає директор:
Кто шумєл здесь контрольор,
Ревізор, інспектор?
Кухар каже: Ето тіп
В вишітой рубашкє
По-українскі мораль
Рєзал нашей Машкє.
Распєкал: «Ваш борщ такий.
Що не можна їсти».
Розжірєлі, стєрвєци,
Націоналісти.

Володимир Богайчук. Діалог у лісі
Якось мовив до опеньків в лісі моховик
«Як поїдемо у місто буду зватись махавік.
Там я стану гаражаном –
Дуже важним паном,
Буду размавлять на регіональном
Язикє дуже общєвсємпанятном,
Саатєчєствєнніком  запишуть
І в рускій мір пропишуть,
Буду слухати шедеври руского шансона,
Що звучать із золотого грамофона.
Ну а вас ребята
Буду звать апята».
Після моховикових побрехеньок
На це мовив так старий опеньок:
«Я не знаю чим у гаражі будеш ти махати
Знаю, що всіх нас будуть за дві щоки наминати.
І пропишуть нас по тому в унітазі
Як і всіх язикоговорящих в тій заразі
Там поющіє прєзєрватіви
Проспівають тухлі наративи
Про дурниці спільної історії
Ніби вийшли всі гриби із Мухоморії
І запам’ятай: любим ми не п’яти, а пеньки
Тому й люди називають нас опеньки».
2011

Першокласник кримської школи
Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому, та й мовить домашнім по-українськи:
- А в нас в школі всі уроки тепер та по-українськи ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я  yкраїнець.
Всі очі вилупили…а батько й каже:
-Гаваріш, что yкраінєц тєпєрь? Ну-ну… Значіт завтра поєдєш в школу не на лєгковушке, а на автобусє, как всє бaндєровци єздят. Понял?
А дідусь і собі:
-А в школу внучєк на завтрак я тєбє дам нє 8 долларов, а 1 грівну. Как в украінском банкє, 1 к 8-і. Харашо?
А мати:
-Ну вот сейчас ми будєм кушать асєтрінку с крабамі, каторую дядя с Дальнєво вастока прівьйоз, а ти будєш кушать картошку, как украінци. Харашо?
Сидять всі їдять… А мати знову, підморгуючи до всіx з усмішкою, та й каже:
-Ну чьо синочєк, как ано, xарашо бить украінцем, а-а-а?
А той мовчазно так, насуплено та й каже:
-Я… я всього тільки як годину українець, а як вас москалів вже ненавиджу..
(С) http://www.kryjivka.com.ua
Посміхайтеся частіше :). Кожна посмішка зменшує кількість цукру в крові і попереджує цукровий діабет. Будьмо здорові!

субота, 26 березня 2011 р.

Опортунізм – зрада комуністів інтересам трудящих

Не бійтесь заглядати у словник:
Це чистий яр, а не сумне провалля.
                                     М.Рильський
 
Опортунізм – ворожа марксизму-ленінізму течія в робітничому русі політика та ідеологія пристосовництва, угодовства з буржуазією, якої додержуються праві лідери соціал-демократичних і соціалістичних партій. […] Опортунізм правий – відхід від марксизму до ревізіонізму; опортунізм лівий – відхід від марксизму до дрібнобуржуазного авантюризму і великодержавного шовінізму  [1, с.482-483].
Опортуніст – пристосованець, угодовець, зрадник інтересів робітничого класу і всіх трудящих [1, с.483].
Найактуальнішими проблемами для більшості українців, які має вирішувати держава, – соціальні. Про це свідчать численні соціологічні опитування. Низький рівень доходів, страх втратити роботу, неефективність соціального захисту та багато інших питань турбують більшість українських людей, інтереси яких покликані захищати так звані «ліві» партії, і в першу чергу – комуністична партія. До речі, КПУ – єдиний представник лівих у парламенті – давно відмовилася відстоювати соціальні інтереси трудящих, відійшла від марксизму, зрадила інтереси всіх трудящих України. Натомість перетворилася на сателіта влади, що обслуговує її потреби, обстоює буржуазний авантюризм і російський великодержавний шовінізм. Лідери КПУ більше  стурбовані тим, як би не опинитися поза «коритом», аніж захищати інтереси своїх пенсійного віку виборців. Курс, яким прямує КПУ, значною мірою суперечить цілям, задекларованим у її програмі, та обіцянкам, які комуністи роздають направо і наліво виборцям. Замість боротьби із соціальним злом, комуністи борються з «національним» – з правом українців бути українцями, чим скомпрометували себе і комуністичну ідею, стали на платформу націонал-фашизму.  
КПУ входить до коаліції з ПР – партією великого капіталу, яка, згідно з ідеологією комунізму, підпадає під визначення «класовий ворог»; підтримує значну частину ініціатив регіоналів, які суперечать комуністичній ідеології. Компартія підтримала новий Податковий кодекс, який ускладнює життя «трудящих», про захист інтересів яких вона обіцяла дбати. Неоднозначне ставлення демонструють комуністи і до приватної власності. Програма партії критикує «забезпечення панівного становища приватної власності», але це не заважає її лідеру, першому комуністу користуватися дачею та земельною ділянкою площею 1,37 га, оформленою на сина, яку оцінюють майже в $1,5 млн.
Таким чином, комуністична партія України – це опортуністична партія, лідери якої повністю зрадили інтереси трудящих.
Джерела.
1. Словник іншомовних слів. За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1977, - 776 с.
2. Симуляція ідеології. 22 березня, 2011 Аліна Пастухова, Тиждень

пʼятниця, 18 березня 2011 р.

Десять правил, виконуючи які ми можемо допомогти українській мові утвердитися в Інтернеті

Як ми можемо допомогти українській мові утвердитися в Інтернеті? 
Для цього потрібно зовсім не багато: любити свою мову - мову своїх батьків, мову, яку ти ввібрав з молоком своєї Матері. Не дай померти Рідній Мові! Щоб підтримати свою Рідну Мову в Інтернеті, дотримуймося наступних правил:
1.     Перевагу надавайте україномовним сайтам, блогам, щоденникам…
2.     Якщо ресурс є можливість переглядати декількома мовами і серед них є українська, то надайте перевагу рідній мові.
3.     Для пошуку інформації завантажте україномовний Гугл: www.google.com.ua
4.     Шукайте інформацію українською мовою навіть якщо ви знаходитеся на російськомовному пошуковому сервері.  
5.     У соціальних мережах, чатах, форумах спілкуйтеся українською.
6.     Коментарі до статей, повідомлень, дописів пишіть українською.
7.     Якщо ви створюєте свій власний інформаційний ресурс ( сайт, блог, щоденник тощо) створюйте його українською.
8.     Реєстраційні дані у блогах, сайтах та інших веб-ресурсах, де не вимагається заповнювати англійською, заповнюйте українською мовою.
9.     Якщо на власний комп’ютер ставите нове програмне забезпечення і є можливість поставити україномовне, надайте йому перевагу.
10. Читайте новини на сайтах українською мовою.
Підтримуймо своє! 
Ще деяка цікава інформація про українську мову в Інтернеті знаходиться тут >>>

четвер, 10 березня 2011 р.

Як ми можемо допомогти розвивати україномовний інтернет?

 Сайт «Життя» (Українська правда) 02.12.2010 р. повідомив, що за динамікою зростання відвіданих сторінок Вікіпедія українською мовою – на третьому-четвертому місці у світі. Тоді ж повідомлялося, що за інформацією статистичного сервера Фонду Вікімедіа у листопаді 2010 в Українській Вікіпедії був поставлений новий рекорд: за місяць переглянуто 29,1 мільйони сторінок, що становить 0,21% від переглядів сторінок Вікіпедії усіма мовами і забезпечує їй 24-е місце у світі.
Українська Вікіпедія вийшла на перше місце в світі серед 50 найбільших мовних розділів Вікіпедій і за динамікою зростання числа відвідувань (+64% у листопаді 2010 у порівнянні з листопадом 2009).
Зростання інтересу до Українського розділу Вікіпедії спонукає зростання кількості осіб, які її редагують, а це веде до збільшення числа статей та зростання їх якості.
Серед 50 найбільших Вікіпедій за минулі 12 місяців найбільш динамічно зростав інтерес до Вікіпедій українською мовою (+64%), російською (+55%), індонезійською (+39%), арабською (+37%), каталонською (+36%) та іспанською (+33%).
За даними статистичного сервера Вікімедіа в лютому 2011 року середньодобове відвідування української Вікіпедії перевищило 1 мільйон чоловік. За повідомленням сервера, за швидкістю зростання популярності українська Вікіпедія (uk.wikipedia.org) в лютому поточного року була на третій сходинці після корейської (ko.wikipedia.org) та російської (ru.wikipedia.org).
На сьогоднішній день українська Вікіпедія має 266485 статей та 95693 користувачів. У лютому 2011 року українська Вікіпедія обігнала фінську за кількістю статей і вийшла на 15-місце в світі.
Як ми можемо допомогти розвивати україномовний інтернет?
Перш за все, підтримуймо своє! Навіть якщо ми не активні користувачі і не маємо власних блогів, або не створюємо статті на Вікіпедії, все одно ми можемо допомогти розвитку україномовного інтернету. Для цього дотримуймося декількох правил:
1) спілкуймося в соціальних мережах тільки рідною мовою;
2) створюймо україномовні запити в Інтернеті;
3) будьмо українцем не тільки вдома, а й на вулиці і в мережі.
Якщо ми, наприклад, будемо шукати в Гуглі українською мовою, то своїми діями збільшимо попит на певні запити. Буде більшим попит – зросте пропозиція, що призведе до покращення якості продукції (статей).
Дехто вважає, що українська мова і бізнес – речі несумісні. Можна сказати, що це залежить тільки від нас, від того, якою мовою ми будемо створювати запит на пошук. Наприклад, фірма виробляє відцентрові насоси. Для їх продажу через інтернет вона створила сайт і буде оптимізувати його зміст так, щоб бути першим в Гуглі по цільовим запитам. Але запит "насосы центробежные" в Україні щомісяця в середньому шукає 2900 чоловік (та 40500 по всьому світу), а от «відцентрові насоси» – лише 210 по Україні (та 260 по всьому світу). Фірму цікавить лише одне – як продати як найбільше продукції, тому 99%, що сайт вона замовить російською. Якщо ж запитів «відцентрові насоси» в Україні буде більше, ніж «цетробежные насосы», то сайт буде україномовним. І в тому, що в бізнесі переважають російськомовні сайти вині ми самі, бо часто шукаємо інформацію в Інтернеті чужими мовами. Нема попиту – нема пропозиції.
Останні дані говорять про те, що ситуація змінюється на краще.

Підготовлено за джерелами:
Малюнок позичений у блозі "NEBRATAN"

середа, 9 березня 2011 р.

До 197-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка

 
Бандуристе, орле сизий
Н. Маркевичу
Бандуристе, орле сизий!
Добре тобі, брате:
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну –
Тебе виглядають.
Полетів би за тобою,
Та хто привітає.
Я й тут чужий, одинокий,
І на Україні
Я сирота, мій голубе,
Як і на чужині.
Чого ж серце б'ється, рветься?
Я там одинокий.
Одинокий... а Украйна!
А степи широкі!
Там повіє буйнесенький,
Як брат, заговорить;
Там в широкім полі воля;
Там синєє море
Виграває, хвалить бога,
Тугу розганяє;
Там могили з буйним вітром
В степу розмовляють,
Розмовляють сумуючи,
Отака їх мова:
"Було колись минулося,
Не вернеться знову".
Полетів би, послухав би,
Заплакав би з ними...
Та ба, доля приборкала
Меж людьми чужими.

пʼятниця, 25 лютого 2011 р.

Леся Українка. Поезія


Мрії

У дитячі любі роки,
Коли так душа бажала
Надзвичайного, дивного,
Я любила вік лицарства.

Тільки дивно, що не принци,
Таємницею укриті,
Не вродливі королівни
Розум мій очарували.

Леся Українка: «Якби я була зіркою в небі…»

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському (Житомирська область) в інтелігентній родині, в якій панували національно-патріотичні настрої. Її мати – відома українська письменниця Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач), батько – Петро Антонович Косач – юрист, громадський діяч. Батьки дуже багато уваги приділяли вихованню та освіті дітей (було їх шестеро).
Дитячі роки Лесі минали на Поліссі. Демократичний стиль життя в родині сприяв зближенню з селянськими дітьми, засвоєнню народних звичаїв і традицій. Надзвичайно вражав Лесину уяву фольклор Волині, який вводив вразливу дівчинку в незвичайний, химерний світ української міфології з її мавками, перелесниками, русалками.

вівторок, 22 лютого 2011 р.

І душа моя горить сьогодні ... (22 лютого - день пам'яті Олени Теліги)


Олена Теліга (21.07.1906 22.02.1942) - видатна українська поетеса, публіцистка, громадська і політична діячка, борець за  вільну Україну. Гестапівці розстріляли Олену, її чоловіка Михайла та інших членів Організації українських націоналістів у Бабиному Яру 22 лютого 1942 року... Пам'ять про Олену та її побратимів - українських націоналістів-патріотів вічно житиме в наших серцях. Більше дізнатись про О.Телігу можна тут.

Пропоную декілька віршів із невеликої творчої спадщини Олени Теліги.


ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ  

День прозорий мерехтить, як пломінь,
І душа моя горить сьогодні.
Хочу жити, аж життя не зломить,
Рватись вгору, чи летіть в безодню.

Хоч людей довкола так багато,
Та ніхто з них кроку не зупинить,
Якщо кинути в рухливий натовп
Найгостріше слово – Україна.

І тому росте, росте прокляття!
Всі пориви запального квітня
Неможливо в дійсність перелляти,
На землі байдужо-непривітній.

Хочу крикнуть в далечінь безкраю
І когось на допомогу кликать,
Бо душа моя сьогодні грає
І рушає на шляхи великі.

Хай мій клич зірветься у високість
І, мов прапор в сонці, затріпоче,
Хай кружляє, мов невтомний сокіл,
І зриває рідних і охочих!

Все чекаю на гарячий подих,–
Геній людський, чи лише випадок,–
Щоб застиглі і покірні води
Забурлили водоспадом.

вівторок, 15 лютого 2011 р.

Рідна мова в рідній країні (підбірка віршів українських поетів)

До Дня рідної мови пропонуємо вірші про мову українських поетів – відомих широкому загалу і маловідомих. Всі вони любили і шанували рідну мову, рідне слово: В.Діденко, І.Коваленко, О.Олесь, М.Рильський,  В.Симоненко, В.Сіренко, В.Сосюра, В.Сосюрченко. Ми з радістю помістимо вірші з даною тематикою поетів, які не ввійшли й цей список. Надсилайте вірші через коментарі.

О.Олесь
Рідна мова в рідній школі!

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова! рідна мова!
Що в єдине нас злива, –
Перші матері слова,
Перша пісня колискова,
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій,
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп'ясти,
Наша мово, наша мати!
Ні! В кім думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
"В рідній школі рідна мова!"
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
Рідна мова в рідній школі!

Усі вірші можна переглянути на сторінці >>>

четвер, 10 лютого 2011 р.

До Міжнародного дня рідної мови


З 2000 року світова спільнота за рішенням ЮНЕСКО 21-го лютого відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято ще називають «святом з кривавими сльозами на очах», тому що цього дня у 1952 році в Бангладеш (колишня частина Британської Індії) була жорстоко придушена демонстрація корінного населення, яке боролося за право мати свою мову, за право спілкуватися рідною мовою. Демонстрантів розстріляли тільки за те, що вони хотіли на своїй рідній землі говорити своєю рідною мовою.
У нашій країні, у третьому тисячолітті, на 20-му році її незалежності при задекларованій українській мові як державній, можуть безкарно звільнити з роботи тільки за те, що працівники розмовляють своєю рідною українською мовою! На наших очах відбувається нищення рідної мови.
Не будь байдужим! Захисти своє найрідніше і найдорожче – мову своїх батьків, мову свого народу! Нехай цей день і наступні дні й роки для нас, українців, стануть справді українськими: говорімо, читаймо, пишімо, послуговуймося скрізь і всюди у своїй державі своєю Рідною Мовою!

пʼятниця, 28 січня 2011 р.

Пам’ятай про Крути!

(сайт "Памятай про Крути")
Уродило руту, руту
Волі нашої отруту
.
Т. Шевченко

Вчини мене бичем Твоїм,
Ударом, вистрілом, набоєм,
Щоб залишивсь хоч чорний дим
Над неповторною добою.

Хай безсоромні очі їсть
Тих, що живуть без сліз і чести,
Хто скинув і любов, і злість,
Бо не під силу було нести.

Хто все зітхав
заснуть, втекти,
Сховатись за Мазепу й Крути,
Коли грозою йшли
віки!
Над полем рути і отрути.

Твоїм бичем мене вчини,
Щоб басаманувати душі,
Щоб захитать і знову зрушить
Смертельний чар дичавини!
20 листопада 1933р.

середа, 19 січня 2011 р.

Фашизм, фашист

Не бійтесь заглядати у словник:
Це чистий яр, а не сумне провалля.
                                     М.Рильський

Слова фашизм і фашист викликають у пересічного українця цілком справедливу негативну реакцію, адже вони вживалися і вживаються до цього часу у таких словосполученнях, як німецький фашизм, гітлерівський фашизм, німецькі фашисти та інших і нагадують про безчинства гітлерівців на території України та інших республік бувшого СРСР у роки другої світової війни. Цю, цілком природну людську реакцію досить часто використовують у наш час так звані «брудні технології»: щоб викликати негативну реакцію до якоїсь події, або до певної особи чи групи людей (наприклад, українських націоналістів-патріотів), характеризуючи її або їх, обов’язково «приперчують» – додають слово «фашист» або якесь інше, з фашизмом пов’язане слівце, – і негативна реакція певної частини суспільства на дану подію або особу чи групу людей забезпечена.
Попробуємо розібратися, що ж воно таке, фашизм?

четвер, 13 січня 2011 р.

Іван Багряний. Марш Україна (Чорними хмарами)

І. Багряний (2 жовтня 1906 – 25 серпня 1963) – лауреат Державної премії України ім. Т. Г Шевченка (1991 р, посмертно).

Чорними хмарами вкрита руїна,
Вітер на згарищах грізно гуде,
Як дика пустеля лежить Україна,
Тужить дівчина і месника жде!

Раз-два, до бою! Не шкодуй собою!
Меч піднеси і на відлів бий!
Бий до останньої краплі набою,
Бий за вітчизну й поляж головою!
За Україну! Вперед! Бий, бий, бий!

Грізно реве невблаганна стихія,
Нас вже до ями на смерть привели,
Тільки ж не знали, напасники злії,
Як, захищаючись, б'ються орли!

Раз-два, до бою! Не шкодуй собою!
Меч піднеси і на відлів бий!
Бий до останньої краплі набою,
Бий за вітчизну й поляж головою!

За Україну! Вперед! Бий, бий, бий!
З нами пройшли через муки й тортури,
Як приклад великий, як жертви за нас,
Великі звитяжці – Мазепа й Петлюра,
Петро Дорошенко, Богдан і Тарас!

Раз-два, до бою! Не шкодуй собою!
Меч піднеси і на відлів бий!
Бий до останньої краплі набою,
Бий за вітчизну й поляж головою!
За Україну! Вперед! Бий, бий, бий!

За немовлята, за глум і руїни,
За матерів і румовища хат!
Вставай, Україно, могутня й єдина
Від тихого Дону до синіх Карпат!

Раз-два, до бою! Не шкодуй собою!
Меч піднеси і на відлів бий!
Бий до останньої краплі набою,
Бий за вітчизну й поляж головою!
За Україну! Вперед! Бий, бий, бий!

Відео
І.Багряний. Марш Україна (Чорними хмарами)

понеділок, 3 січня 2011 р.

Жартівливо про двомовність

Ралі
Один з вишів столиці. Лекцію читає російськомовний професор. Заходить студент:
        Вибачте, у місті проходить ралі, всі вулиці перекриті, пробки…
        Проходите, садитесь,  – говорить професор.
Через хвилину заходять ще 5-6 студентів. Один з них:
        Розумієте, ми з ралі…
        Ладно, садитесь,  – професор їм у відповідь.
Через 10-15 секунд вбігає симпатична студентка.
        Вы тоже с ралли? – запитує професор.
        Ні, ні! – ніяковіє студентка, – я тілька попісяла.
 
Конференція
На філологічній міжнародній конференції студент-росіянин українцеві:
        И что это у вас язык такой непонятный? Возьмём, например, слово «незабаром». Неужели нельзя сказать «перед баром»?
        Так це те ж саме, що й ваше слово «сравні». Я так і до цього часу не зрозумів: чи срав, чи ні? – відповів студент-українець.
 
Диктант
Факультет російської філології українського університету. Викладач читає першокурсникам диктант:
«И слева нас рать, и справа нас рать,
И спереди, и сзади нас рать,
И битвою Мать-Россия спасена!»
Один студент написав:
«И слева насрать, и справа насрать,
И спереди, и сзади насрать,
Иби твою мать! Россия спасена!»
 
Пес
Працівник розгнівався на «хазяїна» та й обізвав його собакою. Той, не довго думаючи, подав до суду. Суддя й питає позивача:
        Які у вас претензії до відповідача?
        Он абозвал миня псом, – говорить позивач.
        Ех, і собака ж ти, собака. Коли ж я тебе псом обзивав?..
 
Тост
Великий Могутній і не менш Велика Могутня – справжній гетеро союз!
Великий Могутній і Великий Могутній – справжній союз збоченців!
Так вип’ємо ж кожен за своє!

З Новим роком! Посміхайтеся частіше. Кожна посмішка зменшує кількість цукру в крові і попереджує цукровий діабет. Будьмо здорові!

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...