А ти береш участь в акції «Підтримаймо рідну мову»?

Візьми участь у безтерміновій акції! Мета акції – захистити українську мову. Це не акція проти інших мов, це акція в підтримку своєї рідної української мови! Яку форму підтримки рідної мови ти обереш – залежить від тебе, від твоїх можливостей, твоїх уподобань: хтось буде писати і розмовляти тільки українською, другий – збере підписи в захист української мови, третій – налагодить випуск значка «Говорю рідною» або щось інше. Але не будь байдужим. Не будь байдужим до того, як на твоїх очах паплюжать, зневажають, принижують, дискредитують твою рідну мову, мову твоїх батьків, мову багатомільйонного народу! Долучись до акції!

субота, 26 березня 2011 р.

Опортунізм – зрада комуністів інтересам трудящих

Не бійтесь заглядати у словник:
Це чистий яр, а не сумне провалля.
                                     М.Рильський
 
Опортунізм – ворожа марксизму-ленінізму течія в робітничому русі політика та ідеологія пристосовництва, угодовства з буржуазією, якої додержуються праві лідери соціал-демократичних і соціалістичних партій. […] Опортунізм правий – відхід від марксизму до ревізіонізму; опортунізм лівий – відхід від марксизму до дрібнобуржуазного авантюризму і великодержавного шовінізму  [1, с.482-483].
Опортуніст – пристосованець, угодовець, зрадник інтересів робітничого класу і всіх трудящих [1, с.483].
Найактуальнішими проблемами для більшості українців, які має вирішувати держава, – соціальні. Про це свідчать численні соціологічні опитування. Низький рівень доходів, страх втратити роботу, неефективність соціального захисту та багато інших питань турбують більшість українських людей, інтереси яких покликані захищати так звані «ліві» партії, і в першу чергу – комуністична партія. До речі, КПУ – єдиний представник лівих у парламенті – давно відмовилася відстоювати соціальні інтереси трудящих, відійшла від марксизму, зрадила інтереси всіх трудящих України. Натомість перетворилася на сателіта влади, що обслуговує її потреби, обстоює буржуазний авантюризм і російський великодержавний шовінізм. Лідери КПУ більше  стурбовані тим, як би не опинитися поза «коритом», аніж захищати інтереси своїх пенсійного віку виборців. Курс, яким прямує КПУ, значною мірою суперечить цілям, задекларованим у її програмі, та обіцянкам, які комуністи роздають направо і наліво виборцям. Замість боротьби із соціальним злом, комуністи борються з «національним» – з правом українців бути українцями, чим скомпрометували себе і комуністичну ідею, стали на платформу націонал-фашизму.  
КПУ входить до коаліції з ПР – партією великого капіталу, яка, згідно з ідеологією комунізму, підпадає під визначення «класовий ворог»; підтримує значну частину ініціатив регіоналів, які суперечать комуністичній ідеології. Компартія підтримала новий Податковий кодекс, який ускладнює життя «трудящих», про захист інтересів яких вона обіцяла дбати. Неоднозначне ставлення демонструють комуністи і до приватної власності. Програма партії критикує «забезпечення панівного становища приватної власності», але це не заважає її лідеру, першому комуністу користуватися дачею та земельною ділянкою площею 1,37 га, оформленою на сина, яку оцінюють майже в $1,5 млн.
Таким чином, комуністична партія України – це опортуністична партія, лідери якої повністю зрадили інтереси трудящих.
Джерела.
1. Словник іншомовних слів. За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1977, - 776 с.
2. Симуляція ідеології. 22 березня, 2011 Аліна Пастухова, Тиждень

пʼятниця, 18 березня 2011 р.

Десять правил, виконуючи які ми можемо допомогти українській мові утвердитися в Інтернеті

Як ми можемо допомогти українській мові утвердитися в Інтернеті? 
Для цього потрібно зовсім не багато: любити свою мову - мову своїх батьків, мову, яку ти ввібрав з молоком своєї Матері. Не дай померти Рідній Мові! Щоб підтримати свою Рідну Мову в Інтернеті, дотримуймося наступних правил:
1.     Перевагу надавайте україномовним сайтам, блогам, щоденникам…
2.     Якщо ресурс є можливість переглядати декількома мовами і серед них є українська, то надайте перевагу рідній мові.
3.     Для пошуку інформації завантажте україномовний Гугл: www.google.com.ua
4.     Шукайте інформацію українською мовою навіть якщо ви знаходитеся на російськомовному пошуковому сервері.  
5.     У соціальних мережах, чатах, форумах спілкуйтеся українською.
6.     Коментарі до статей, повідомлень, дописів пишіть українською.
7.     Якщо ви створюєте свій власний інформаційний ресурс ( сайт, блог, щоденник тощо) створюйте його українською.
8.     Реєстраційні дані у блогах, сайтах та інших веб-ресурсах, де не вимагається заповнювати англійською, заповнюйте українською мовою.
9.     Якщо на власний комп’ютер ставите нове програмне забезпечення і є можливість поставити україномовне, надайте йому перевагу.
10. Читайте новини на сайтах українською мовою.
Підтримуймо своє! 
Ще деяка цікава інформація про українську мову в Інтернеті знаходиться тут >>>

четвер, 10 березня 2011 р.

Як ми можемо допомогти розвивати україномовний інтернет?

 Сайт «Життя» (Українська правда) 02.12.2010 р. повідомив, що за динамікою зростання відвіданих сторінок Вікіпедія українською мовою – на третьому-четвертому місці у світі. Тоді ж повідомлялося, що за інформацією статистичного сервера Фонду Вікімедіа у листопаді 2010 в Українській Вікіпедії був поставлений новий рекорд: за місяць переглянуто 29,1 мільйони сторінок, що становить 0,21% від переглядів сторінок Вікіпедії усіма мовами і забезпечує їй 24-е місце у світі.
Українська Вікіпедія вийшла на перше місце в світі серед 50 найбільших мовних розділів Вікіпедій і за динамікою зростання числа відвідувань (+64% у листопаді 2010 у порівнянні з листопадом 2009).
Зростання інтересу до Українського розділу Вікіпедії спонукає зростання кількості осіб, які її редагують, а це веде до збільшення числа статей та зростання їх якості.
Серед 50 найбільших Вікіпедій за минулі 12 місяців найбільш динамічно зростав інтерес до Вікіпедій українською мовою (+64%), російською (+55%), індонезійською (+39%), арабською (+37%), каталонською (+36%) та іспанською (+33%).
За даними статистичного сервера Вікімедіа в лютому 2011 року середньодобове відвідування української Вікіпедії перевищило 1 мільйон чоловік. За повідомленням сервера, за швидкістю зростання популярності українська Вікіпедія (uk.wikipedia.org) в лютому поточного року була на третій сходинці після корейської (ko.wikipedia.org) та російської (ru.wikipedia.org).
На сьогоднішній день українська Вікіпедія має 266485 статей та 95693 користувачів. У лютому 2011 року українська Вікіпедія обігнала фінську за кількістю статей і вийшла на 15-місце в світі.
Як ми можемо допомогти розвивати україномовний інтернет?
Перш за все, підтримуймо своє! Навіть якщо ми не активні користувачі і не маємо власних блогів, або не створюємо статті на Вікіпедії, все одно ми можемо допомогти розвитку україномовного інтернету. Для цього дотримуймося декількох правил:
1) спілкуймося в соціальних мережах тільки рідною мовою;
2) створюймо україномовні запити в Інтернеті;
3) будьмо українцем не тільки вдома, а й на вулиці і в мережі.
Якщо ми, наприклад, будемо шукати в Гуглі українською мовою, то своїми діями збільшимо попит на певні запити. Буде більшим попит – зросте пропозиція, що призведе до покращення якості продукції (статей).
Дехто вважає, що українська мова і бізнес – речі несумісні. Можна сказати, що це залежить тільки від нас, від того, якою мовою ми будемо створювати запит на пошук. Наприклад, фірма виробляє відцентрові насоси. Для їх продажу через інтернет вона створила сайт і буде оптимізувати його зміст так, щоб бути першим в Гуглі по цільовим запитам. Але запит "насосы центробежные" в Україні щомісяця в середньому шукає 2900 чоловік (та 40500 по всьому світу), а от «відцентрові насоси» – лише 210 по Україні (та 260 по всьому світу). Фірму цікавить лише одне – як продати як найбільше продукції, тому 99%, що сайт вона замовить російською. Якщо ж запитів «відцентрові насоси» в Україні буде більше, ніж «цетробежные насосы», то сайт буде україномовним. І в тому, що в бізнесі переважають російськомовні сайти вині ми самі, бо часто шукаємо інформацію в Інтернеті чужими мовами. Нема попиту – нема пропозиції.
Останні дані говорять про те, що ситуація змінюється на краще.

Підготовлено за джерелами:
Малюнок позичений у блозі "NEBRATAN"

середа, 9 березня 2011 р.

До 197-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка

 
Бандуристе, орле сизий
Н. Маркевичу
Бандуристе, орле сизий!
Добре тобі, брате:
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну –
Тебе виглядають.
Полетів би за тобою,
Та хто привітає.
Я й тут чужий, одинокий,
І на Україні
Я сирота, мій голубе,
Як і на чужині.
Чого ж серце б'ється, рветься?
Я там одинокий.
Одинокий... а Украйна!
А степи широкі!
Там повіє буйнесенький,
Як брат, заговорить;
Там в широкім полі воля;
Там синєє море
Виграває, хвалить бога,
Тугу розганяє;
Там могили з буйним вітром
В степу розмовляють,
Розмовляють сумуючи,
Отака їх мова:
"Було колись минулося,
Не вернеться знову".
Полетів би, послухав би,
Заплакав би з ними...
Та ба, доля приборкала
Меж людьми чужими.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...