А ти береш участь в акції «Підтримаймо рідну мову»?

Візьми участь у безтерміновій акції! Мета акції – захистити українську мову. Це не акція проти інших мов, це акція в підтримку своєї рідної української мови! Яку форму підтримки рідної мови ти обереш – залежить від тебе, від твоїх можливостей, твоїх уподобань: хтось буде писати і розмовляти тільки українською, другий – збере підписи в захист української мови, третій – налагодить випуск значка «Говорю рідною» або щось інше. Але не будь байдужим. Не будь байдужим до того, як на твоїх очах паплюжать, зневажають, принижують, дискредитують твою рідну мову, мову твоїх батьків, мову багатомільйонного народу! Долучись до акції!

субота, 31 березня 2012 р.

Блаженъ мужъ, иже не идетъ на советъ нечестивыхъ

 Блаженний муж, що серед гвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
І.Я.Франко
 ***
Російська імператриця Катерина ІІ багато чула про українця Григорія Сковороду і захотіла його побачити. Міністри привезли Сковороду до царського палацу, вводять його до золотої зали, де стояв золотий трон. Усі стоять і не дихають, ждуть цариці. Ось з'являється і вона. Всі присутні низько-низько вклоняються їй. Один тільки Сковорода стоїть рівно.
- Почєму ти нє кланяєшся мнє - царіце, которой кланяєтса всьо жівоє на зємлє? - запитала Катерина Сковороду.
Сковорода спокійно відповів:
- Не я бажав тебе бачити, а ти сама схотіла на мене подивитись. Як же ти роздивишся мене, коли я перед тобою удвоє зігнусь?
***
Коли у 1847 році Тараса Шевченка заарештували, цар особисто почав вести слідство. Ознайомившись з поемами "Сон", "Кавказ", його величність розгнівався, гримає на Шевченка, а той все мовчить.
- Да нєужелі вам нє ізвєстно, гаспадін Шєвчєнко, - мовить цар, бо став підлизуватись до українського поета, -  нєужелі вам нє ізвєстно, што стєну лбом нє разобйош?
- Відомо, чолом - ні, а обухом - можна!
***
Одного разу Тарас Григорович повертався з гостей. Над чимось замислившись, він непомітно штовхнув губернатора, і тут же вибачився...
А губернатор:
- Свиня! - гаркнув.
- Дуже приємно, а я Шевченко,  - сказав Тарас Григорович і пішов собі далі.
***
Одного разу Тарас Григорович одягнув свій найкращий костюм і пішов до рестрану. Замовив собі смаженої риби, сів і чекає, коли подадуть. А поруч сів плюгавенький пан, замовив собі свинини.
Ось подали їм ті страви, хто що замовляв, та ще й по кухлю якоїсь водиці на запивку.
Ото попоїв Шевченко, взяв кухоль з водою фруктовою та й каже:
- Рибка водичку п'є! - і перехилив кухля.
А плюгавенький пан бачить, що вельможний пан так робить, то щоб і собі не відстати від нього, підніс кухля і каже:
- Свиня теж водичку п'є... - і перехилив кухля.
***
Ще коли Шевченко був козачком у пана Енгельгардта, то одного разу вибрав вільну хвилину і почав малювати свого пана. І так захопився малюванням, що й не помітив, як пан вийшов до коридору, підійшов до Тараса і став розглядати його малюнок, визираючи з-за спини хлопця.
А малий Тарас саме тоді гидкого пана намалював: ніс як у кібця, клики, ніби у вовка, а очі зміїні.
Пан дививсь, дививсь, та як крикне?
- Що це ти намалював?
Підскочив Тарасик і не кваплячись відповів:
- Та чорта, мій пане.
- Якого ж чорта? - здивувався Енгельгардт, бо себе все-таки впізнав.
- Та отого, що стоїть поруч мене... - відповів Тарасик.
Глянув пан навколо, а в коридорі крім його поруч з Тарасом нікого не було.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...