А ти береш участь в акції «Підтримаймо рідну мову»?

Візьми участь у безтерміновій акції! Мета акції – захистити українську мову. Це не акція проти інших мов, це акція в підтримку своєї рідної української мови! Яку форму підтримки рідної мови ти обереш – залежить від тебе, від твоїх можливостей, твоїх уподобань: хтось буде писати і розмовляти тільки українською, другий – збере підписи в захист української мови, третій – налагодить випуск значка «Говорю рідною» або щось інше. Але не будь байдужим. Не будь байдужим до того, як на твоїх очах паплюжать, зневажають, принижують, дискредитують твою рідну мову, мову твоїх батьків, мову багатомільйонного народу! Долучись до акції!

вівторок, 13 жовтня 2015 р.

Вірші до Дня захисника України

Білі лебеді у небесах
Христина Панасюк

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
В пам’яті назавжди, горітимуть серця,
Героям слава вічна, разом і до кінця.
Не журися моя ненько, витри сльози, піднімись.
Холоне кров, а стукіт серця… мить – уже мовчить
А материнські сльози, о скільки пролито їх,
за невинні душі, що покинули цей світ.
За що ці муки, те страждання,
Господи, скажи!
Ми вільний народ, єдина країна,
моя Україна. Моя Україна.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Змучені лебідки, від болю…від біди.
Втомлені в своєму полоні самоти.
Дітоньки питають, коли ж прийде татусь,
в пам’яті лишилось – «чекай, я повернусь».
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець ­– ви свої не вберегли.
Білим птахом в небо полетіли,
ціна за свободу, життя, яку заплатили.
Закрились очі навіки, за країну милу,
а дома мати слізьми тіло його мила.
«О милий сину, чому мене ти покинув?»
«Вибач, так потрібно, я долю свою сам вибрав»
тисячі людей, сотні страшних смертей.
Ця біль застигла в серці – і не покине мене.
Чому не можна відкликати вбивств назад?
Чому не можна час повернути назад?
Я зневажаю тих хто винен у цьому всьому,
бере такий страх, біль, що навертаються сльози.
Ми це зробили, кайдани порвали,
від сили Україну, винні зализують рани.
Білі лебеді з перебитими крильми,
запалили тисячі сердець, свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
СЛАВА УКРАЇНІ!



Я так щиро люблю українське
Sereniti Flawia

Я так щиро люблю українське -
нашу мову, нашу культуру...
Рушники, Шевченка, літературу.
Жовто-блакитний наш стяг і тризуб,
і пісню, що лине до неба...
Борися завзято, країно моя!
Я вірю, я молюся за тебе!

Дерело: Сайт «Клуб поезії»

Люблю
Роя

Люблю тебе, стражденний рідний краю,
До сліз люблю, до болю-хрипоти!..
В любові тій приречено згораю,
Аби лише воскрес, вознісся ти!

Люблю тебе, згорьований народе,
Болію болем страдницьким твоїм...
Не прагну шани, дяки, нагороди -
Для тебе щастя-долі заповім!

Люблю тебе, величне рідне слово,
Шматоване, калічене ... й святе!
Плекаю кожну краплю калинову -
Хай в серці євшан-зіллям проросте!

Джерело: Сайт «Клуб поезії»

Вернися, сину, із війни
Валентина Малая

Вернися, сину, із війни!
Верніться, славнії сини!
Героям слава на віки!!
Вовіки слава! Юнаки

Пішли країну захищать!
Із супостатом воювать.
Мужнійте, славнії сини!
Але ж верніться із війни!

О Божа матір, просим ми
Усіх синів накрий крильми!
Постав небеснії щити!
Усіх синочків захисти!

Вернися, сину, із війни!
Верніться, славнії сини!
Чекаєм вас,чоловіки!
Героям слава на віки!

Джерело: Сайт «Клуб поезії»

Рідний край
Daryna0807

Буває,задивлюсь у синє небо,
На трави ці і на ліси просторі,
Не знаю, що робили б, Україно, ми без тебе,
Чи світили б нам у іншому куточку світу зорі?
А ми все хочемо кудись втекти з країни,
Не бачачи, як особливо сонце світить тут щоднини,
Не помічаємо цих місць чудових,
І у веселці барв всіх кольорових.
Для кожної людини потрібно відчувати
Тепло, комфорт, любов до рідної своєї хати.
Коли поїдеш ти кудись,зібравши сумки,
То повернутись виникне бажання,
Бо страшно від самісінької думки,
Що рідний край свій бачив ти востаннє.

Джерело: Сайт «Клуб поезії»

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...