Звернення до Президента України

ЗВЕРНЕННЯ

Координаційної ради з питань захисту української мови
при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса
до Президента України В.Ф.Януковича

щодо системних порушень конституційного  статусу української  мови  як державної

Конституція України, п’ятнадцятиріччя з часу ухвалення якої ми відзначаємо 28 червня, підтвердила статус української мови як державної і в статті 10 Конституції України встановила: «Держава  забезпечує  всебічний  розвиток  і    функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Відповідно до статті 11, держава «сприяє  консолідації   та    розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і  культури…». Саме державна мова є ключовим інструментом не лише консолідації, а й забезпечення політичної єдності суспільства і зміцнення державності .

Весь текст звернення на сайті "Слово і діло".

Жартівливо про двомовність - 2

Першого квітня - день жартів. Пропоную декілька народних і літературних жартів "у тему".

Куриться чи їсться?

Обідає дядько в садку під грушкою.І все у нього є: і горілочка, і сальце, і курочка. Коли це підходить голодний москаль. 
– О! Куріца! 
– Це у вас, дурню, воно може й куриться. А у нас воно їсться!

У медучилищі

Одна знайома з бойківського села на Турківщині навчалася в медичному училищі у славному місті Донецьку. Викладачам наказали викладати українською. От один із них і пояснює: "Піхва... похва... карочє, влагаліщє!"

Порозумілись

Сержант ДАІ зупиняє автівку.

– Пред′явітє дакументи! – водію.

– Поясніть мені, в чому моя провина? І, будь ласка, державною мовою! – відповів водій.

– Я не панімаю ету телячью мову!

– Даруйте, а я не розумію вашу свинячу!

Павло Глазовий

В ресторані київськім

Питає директор:

– Кто шумєл здесь – контрольор,

Ревізор, інспектор? –

Кухар каже: – Ето тіп

В вишітой рубашкє

По-українскі мораль

Рєзал нашей Машкє.

Распєкал: «Ваш борщ такий.

Що не можна їсти».

– Розжірєлі, стєрвєци,

Націоналісти.

Володимир Богайчук. Діалог у лісі

Якось мовив до опеньків в лісі моховик

«Як поїдемо у місто буду зватись махавік.

Там я стану гаражаном –

Дуже важним паном,

Буду размавлять на регіональном

Язикє дуже общєвсємпанятном,

Саатєчєствєнніком  запишуть

І в рускій мір пропишуть,

Буду слухати шедеври руского шансона,

Що звучать із золотого грамофона.

Ну а вас ребята

Буду звать апята».

Після моховикових побрехеньок

На це мовив так старий опеньок:

«Я не знаю чим у гаражі будеш ти махати

Знаю, що всіх нас будуть за дві щоки наминати.

І пропишуть нас по тому в унітазі

Як і всіх язикоговорящих в тій заразі

Там поющіє прєзєрватіви

Проспівають тухлі наративи

Про дурниці спільної історії

Ніби вийшли всі гриби із Мухоморії

І запам’ятай: любим ми не п’яти, а пеньки

Тому й люди називають нас опеньки».

2011

http://www.slovoidilo.com/folklor-gumor/

Першокласник кримської школи

Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому, та й мовить домашнім по-українськи:

- А в нас в школі всі уроки тепер та по-українськи ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я  yкраїнець.

Всі очі вилупили…а батько й каже:

-Гаваріш, что yкраінєц тєпєрь? Ну-ну… Значіт завтра поєдєш в школу не на лєгковушке, а на автобусє, как всє бaндєровци єздят. Понял?

А дідусь і собі:

-А в школу внучєк на завтрак я тєбє дам нє 8 долларов, а 1 грівну. Как в украінском банкє, 1 к 8-і. Харашо?

А мати:

-Ну вот сейчас ми будєм кушать асєтрінку с крабамі, каторую дядя с Дальнєво вастока прівьйоз, а ти будєш кушать картошку, как украінци. Харашо?

Сидять всі їдять… А мати знову, підморгуючи до всіx з усмішкою, та й каже:

-Ну чьо синочєк, как ано, xарашо бить украінцем, а-а-а?

А той мовчазно так, насуплено та й каже:

-Я… я всього тільки як годину українець, а як вас москалів вже ненавиджу..

(С) http://www.kryjivka.com.ua

Посміхайтеся частіше :). Кожна посмішка зменшує кількість цукру в крові і попереджує цукровий діабет. Будьмо здорові!

Опортунізм – зрада комуністів інтересам трудящих

Не бійтесь заглядати у словник:

Це чистий яр, а не сумне провалля.

                                     М.Рильський

 

Опортунізм – ворожа марксизму-ленінізму течія в робітничому русі політика та ідеологія пристосовництва, угодовства з буржуазією, якої додержуються праві лідери соціал-демократичних і соціалістичних партій. […] Опортунізм правий – відхід від марксизму до ревізіонізму; опортунізм лівий – відхід від марксизму до дрібнобуржуазного авантюризму і великодержавного шовінізму  [1, с.482-483].

Опортуніст – пристосованець, угодовець, зрадник інтересів робітничого класу і всіх трудящих [1, с.483].

Найактуальнішими проблемами для більшості українців, які має вирішувати держава, – соціальні. Про це свідчать численні соціологічні опитування. Низький рівень доходів, страх втратити роботу, неефективність соціального захисту та багато інших питань турбують більшість українських людей, інтереси яких покликані захищати так звані «ліві» партії, і в першу чергу – комуністична партія. До речі, КПУ – єдиний представник лівих у парламенті – давно відмовилася відстоювати соціальні інтереси трудящих, відійшла від марксизму, зрадила інтереси всіх трудящих України. Натомість перетворилася на сателіта влади, що обслуговує її потреби, обстоює буржуазний авантюризм і російський великодержавний шовінізм. Лідери КПУ більше  стурбовані тим, як би не опинитися поза «коритом», аніж захищати інтереси своїх пенсійного віку виборців. Курс, яким прямує КПУ, значною мірою суперечить цілям, задекларованим у її програмі, та обіцянкам, які комуністи роздають направо і наліво виборцям. Замість боротьби із соціальним злом, комуністи борються з «національним» – з правом українців бути українцями, чим скомпрометували себе і комуністичну ідею, стали на платформу націонал-фашизму.  

КПУ входить до коаліції з ПР – партією великого капіталу, яка, згідно з ідеологією комунізму, підпадає під визначення «класовий ворог»; підтримує значну частину ініціатив регіоналів, які суперечать комуністичній ідеології. Компартія підтримала новий Податковий кодекс, який ускладнює життя «трудящих», про захист інтересів яких вона обіцяла дбати. Неоднозначне ставлення демонструють комуністи і до приватної власності. Програма партії критикує «забезпечення панівного становища приватної власності», але це не заважає її лідеру, першому комуністу користуватися дачею та земельною ділянкою площею 1,37 га, оформленою на сина, яку оцінюють майже в $1,5 млн.

Таким чином, комуністична партія України – це опортуністична партія, лідери якої повністю зрадили інтереси трудящих.

Джерела.

1. Словник іншомовних слів. За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1977, - 776 с.

2. Симуляція ідеології. 22 березня, 2011 Аліна Пастухова, Тиждень

Десять правил, виконуючи які ми можемо допомогти українській мові утвердитися в Інтернеті

Як ми можемо допомогти українській мові утвердитися в Інтернеті? 

Для цього потрібно зовсім не багато: любити свою мову - мову своїх батьків, мову, яку ти ввібрав з молоком своєї Матері. Не дай померти Рідній Мові! Щоб підтримати свою Рідну Мову в Інтернеті, дотримуймося наступних правил:

1.     Перевагу надавайте україномовним сайтам, блогам, щоденникам…

2.     Якщо ресурс є можливість переглядати декількома мовами і серед них є українська, то надайте перевагу рідній мові.

3.     Для пошуку інформації завантажте україномовний Гугл: www.google.com.ua

4.     Шукайте інформацію українською мовою навіть якщо ви знаходитеся на російськомовному пошуковому сервері.  

5.     У соціальних мережах, чатах, форумах спілкуйтеся українською.

6.     Коментарі до статей, повідомлень, дописів пишіть українською.

7.     Якщо ви створюєте свій власний інформаційний ресурс ( сайт, блог, щоденник тощо) створюйте його українською.

8.     Реєстраційні дані у блогах, сайтах та інших веб-ресурсах, де не вимагається заповнювати англійською, заповнюйте українською мовою.

9.     Якщо на власний комп’ютер ставите нове програмне забезпечення і є можливість поставити україномовне, надайте йому перевагу.

10. Читайте новини на сайтах українською мовою.

Підтримуймо своє! 

Ще деяка цікава інформація про українську мову в Інтернеті знаходиться тут >>>

Як ми можемо допомогти розвивати україномовний інтернет?

 Сайт «Життя» (Українська правда) 02.12.2010 р. повідомив, що за динамікою зростання відвіданих сторінок Вікіпедія українською мовою – на третьому-четвертому місці у світі. Тоді ж повідомлялося, що за інформацією статистичного сервера Фонду Вікімедіа у листопаді 2010 в Українській Вікіпедії був поставлений новий рекорд: за місяць переглянуто 29,1 мільйони сторінок, що становить 0,21% від переглядів сторінок Вікіпедії усіма мовами і забезпечує їй 24-е місце у світі.

Українська Вікіпедія вийшла на перше місце в світі серед 50 найбільших мовних розділів Вікіпедій і за динамікою зростання числа відвідувань (+64% у листопаді 2010 у порівнянні з листопадом 2009).

Зростання інтересу до Українського розділу Вікіпедії спонукає зростання кількості осіб, які її редагують, а це веде до збільшення числа статей та зростання їх якості.

Серед 50 найбільших Вікіпедій за минулі 12 місяців найбільш динамічно зростав інтерес до Вікіпедій українською мовою (+64%), російською (+55%), індонезійською (+39%), арабською (+37%), каталонською (+36%) та іспанською (+33%).

За даними статистичного сервера Вікімедіа в лютому 2011 року середньодобове відвідування української Вікіпедії перевищило 1 мільйон чоловік. За повідомленням сервера, за швидкістю зростання популярності українська Вікіпедія (uk.wikipedia.org) в лютому поточного року була на третій сходинці після корейської (ko.wikipedia.org) та російської (ru.wikipedia.org).

На сьогоднішній день українська Вікіпедія має 266485 статей та 95693 користувачів. У лютому 2011 року українська Вікіпедія обігнала фінську за кількістю статей і вийшла на 15-місце в світі.

Як ми можемо допомогти розвивати україномовний інтернет?

Перш за все, підтримуймо своє! Навіть якщо ми не активні користувачі і не маємо власних блогів, або не створюємо статті на Вікіпедії, все одно ми можемо допомогти розвитку україномовного інтернету. Для цього дотримуймося декількох правил:

1) спілкуймося в соціальних мережах тільки рідною мовою;

2) створюймо україномовні запити в Інтернеті;

3) будьмо українцем не тільки вдома, а й на вулиці і в мережі.

Якщо ми, наприклад, будемо шукати в Гуглі українською мовою, то своїми діями збільшимо попит на певні запити. Буде більшим попит – зросте пропозиція, що призведе до покращення якості продукції (статей).

Дехто вважає, що українська мова і бізнес – речі несумісні. Можна сказати, що це залежить тільки від нас, від того, якою мовою ми будемо створювати запит на пошук. Наприклад, фірма виробляє відцентрові насоси. Для їх продажу через інтернет вона створила сайт і буде оптимізувати його зміст так, щоб бути першим в Гуглі по цільовим запитам. Але запит "насосы центробежные" в Україні щомісяця в середньому шукає 2900 чоловік (та 40500 по всьому світу), а от «відцентрові насоси» – лише 210 по Україні (та 260 по всьому світу). Фірму цікавить лише одне – як продати як найбільше продукції, тому 99%, що сайт вона замовить російською. Якщо ж запитів «відцентрові насоси» в Україні буде більше, ніж «цетробежные насосы», то сайт буде україномовним. І в тому, що в бізнесі переважають російськомовні сайти вині ми самі, бо часто шукаємо інформацію в Інтернеті чужими мовами. Нема попиту – нема пропозиції.

Останні дані говорять про те, що ситуація змінюється на краще.

Підготовлено за джерелами:

Сайт «Життя» (Українська правда)

Блог «Seo-fight»

Малюнок позичений у блозі "NEBRATAN"

До 197-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка

 

Бандуристе, орле сизий

Н. Маркевичу

Бандуристе, орле сизий!

Добре тобі, брате:

Маєш крила, маєш силу,

Є коли літати.

Тепер летиш в Україну –

Тебе виглядають.

Полетів би за тобою,

Та хто привітає.

Я й тут чужий, одинокий,

І на Україні

Я сирота, мій голубе,

Як і на чужині.

Чого ж серце б'ється, рветься?

Я там одинокий.

Одинокий... а Украйна!

А степи широкі!

Там повіє буйнесенький,

Як брат, заговорить;

Там в широкім полі воля;

Там синєє море

Виграває, хвалить бога,

Тугу розганяє;

Там могили з буйним вітром

В степу розмовляють,

Розмовляють сумуючи,

Отака їх мова:

"Було колись – минулося,

Не вернеться знову".

Полетів би, послухав би,

Заплакав би з ними...

Та ба, доля приборкала

Меж людьми чужими.

Зі святом весни і надії Вас, чарівні жіночі створіння!