А ти береш участь в акції «Підтримаймо рідну мову»?

Візьми участь у безтерміновій акції! Мета акції – захистити українську мову. Це не акція проти інших мов, це акція в підтримку своєї рідної української мови! Яку форму підтримки рідної мови ти обереш – залежить від тебе, від твоїх можливостей, твоїх уподобань: хтось буде писати і розмовляти тільки українською, другий – збере підписи в захист української мови, третій – налагодить випуск значка «Говорю рідною» або щось інше. Але не будь байдужим. Не будь байдужим до того, як на твоїх очах паплюжать, зневажають, принижують, дискредитують твою рідну мову, мову твоїх батьків, мову багатомільйонного народу! Долучись до акції!

неділя, 25 жовтня 2015 р.

Якою мовою говорили в Київській Русі

До Дня української писемності і мови (9 листопада)

Пропонуємо вам уривок із фільму «Сергій Висоцький. Память минулого», ДТРК «Культура» 2009. У фільмі йдеться про живу мову княжого Києва 11-13 століть - пряму попередницю сучасної української мови. А розгорнуту версію та ілюстрації можна переглянути тут: http://redchenko.com/?p=175


вівторок, 13 жовтня 2015 р.

Вірші до Дня захисника України

Білі лебеді у небесах
Христина Панасюк

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
В пам’яті назавжди, горітимуть серця,
Героям слава вічна, разом і до кінця.
Не журися моя ненько, витри сльози, піднімись.
Холоне кров, а стукіт серця… мить – уже мовчить
А материнські сльози, о скільки пролито їх,
за невинні душі, що покинули цей світ.
За що ці муки, те страждання,
Господи, скажи!
Ми вільний народ, єдина країна,
моя Україна. Моя Україна.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Змучені лебідки, від болю…від біди.
Втомлені в своєму полоні самоти.
Дітоньки питають, коли ж прийде татусь,
в пам’яті лишилось – «чекай, я повернусь».
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець ­– ви свої не вберегли.
Білим птахом в небо полетіли,
ціна за свободу, життя, яку заплатили.
Закрились очі навіки, за країну милу,
а дома мати слізьми тіло його мила.
«О милий сину, чому мене ти покинув?»
«Вибач, так потрібно, я долю свою сам вибрав»
тисячі людей, сотні страшних смертей.
Ця біль застигла в серці – і не покине мене.
Чому не можна відкликати вбивств назад?
Чому не можна час повернути назад?
Я зневажаю тих хто винен у цьому всьому,
бере такий страх, біль, що навертаються сльози.
Ми це зробили, кайдани порвали,
від сили Україну, винні зализують рани.
Білі лебеді з перебитими крильми,
запалили тисячі сердець, свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
СЛАВА УКРАЇНІ!

субота, 9 травня 2015 р.

Українці! Спілкуйтеся рідною мовою!

Українцям варто частіше спілкуватися рідною мовою (поради).
Позичив тут: Текст пристосований до формату блогу.
Кілька порад щодо того, як полегшити собі перехід на українську
Українці в Україні повинні розмовляти українською мовою.
Чому це важливо, написав користувач у мережі Facebook, відомий у столичних субкультурних колах як Зен. Колись він і сам послуговувався російською. Свої теперішні судження про мовне питання він виклав у профілі під іменем Zen Antipop. 
Пан Зен пояснює, чому це питання для нас таке важливе, а також – як легше наважитись і почати говорити українською.
Звісно ж, культурній людині слід володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно.
Але вкрай важливо не тільки знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Коротке обґрунтування цієї тези.

Чому варто спілкуватися українською мовою?

субота, 8 листопада 2014 р.

Не здайте мову – бастіон останній!

Ганна ДЕМИДЕНКО

«Не здайте мову – бастіон останній!»
Висмикую слова, мов гострі шаблі,
Щоб ними мову власну боронить.
Бажання це мене не полишає:
Боюсь, занапастять «говоруни».
Боюсь, адже звучить щодня в ефірі
Велика «руська», а своя – де-де.
Народ живе, допоки мова й віра –
Все інше потім він собі знайде.
Молюсь щодня за тебе, мово рідна,
Пісні-перлини слухаю й... пишу.
Щоб серед інших мов ти встала гідно.
Я не чиновників – простих людей прошу:
«Не здайте мову – бастіон останній,
Душа ж бо ваша кутається в ній,
Щоб покоління не одне зростало
При вірі й мові на своїй землі!».
06.11.2014
Сайт Віче 

неділя, 5 жовтня 2014 р.

Україна – із любові!

Людмила Яцура

Україна – із любові

Я знаю, вірю ми здолаємо
Випробування долі у цей час,
Бо Україна на землі є світлим раєм
І гідність наша українська є у нас.

Ніколи нам не бути вже рабами,
Ми, як весни розмаю, буйний цвіт!
Тому єднаймось! Рід свій не ламаймо!
Ми нація велика – знає світ!

Ми – справжні! Україна – із любові!
Козацький дух до перемоги наш рушій!
У нас молитва за свій край у кожнім слові
І радість яблунева у душі.

Тому, за край, за дім, за нашу пісню,
За сміх дітей, за спокій матерів,
За наречених, українську вишню,
За мови нашої чисто-джерельний спів.
 2.05.2014

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...