А ти береш участь в акції «Підтримаймо рідну мову»?
середа, 4 листопада 2015 р.
неділя, 25 жовтня 2015 р.
Якою мовою говорили в Київській Русі
До Дня української писемності і мови (9 листопада)
Пропонуємо вам уривок із фільму «Сергій Висоцький. Память
минулого», ДТРК «Культура» 2009. У фільмі йдеться про живу мову княжого Києва 11-13
століть - пряму попередницю сучасної української мови. А розгорнуту версію та
ілюстрації можна переглянути тут: http://redchenko.com/?p=175
вівторок, 13 жовтня 2015 р.
Вірші до Дня захисника України
Білі лебеді у небесах
Христина Панасюк
Христина Панасюк
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
В пам’яті назавжди, горітимуть серця,
Героям слава вічна, разом і до кінця.
Не журися моя ненько, витри сльози, піднімись.
Холоне кров, а стукіт серця… мить – уже мовчить
А материнські сльози, о скільки пролито їх,
за невинні душі, що покинули цей світ.
За що ці муки, те страждання,
Господи, скажи!
Ми вільний народ, єдина країна,
моя Україна. Моя Україна.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Змучені лебідки, від болю…від біди.
Втомлені в своєму полоні самоти.
Дітоньки питають, коли ж прийде татусь,
в пам’яті лишилось – «чекай, я повернусь».
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білим птахом в небо полетіли,
ціна за свободу, життя, яку заплатили.
Закрились очі навіки, за країну милу,
а дома мати слізьми тіло його мила.
«О милий сину, чому мене ти покинув?»
«Вибач, так потрібно, я долю свою сам вибрав»
тисячі людей, сотні страшних смертей.
Ця біль застигла в серці – і не покине мене.
Чому не можна відкликати вбивств назад?
Чому не можна час повернути назад?
Я зневажаю тих хто винен у цьому всьому,
бере такий страх, біль, що навертаються сльози.
Ми це зробили, кайдани порвали,
від сили Україну, винні зализують рани.
Білі лебеді з перебитими крильми,
запалили тисячі сердець, свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,
запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.
СЛАВА УКРАЇНІ!
Джерело: Сайт «Привітання з України»
субота, 9 травня 2015 р.
Українці! Спілкуйтеся рідною мовою!
Українцям варто частіше
спілкуватися рідною мовою (поради).
Позичив тут: Текст
пристосований до формату блогу.
Кілька порад щодо того, як
полегшити собі перехід на українську
Українці в Україні повинні
розмовляти українською мовою.
Чому це важливо, написав користувач у мережі Facebook, відомий
у столичних субкультурних колах як Зен. Колись він і сам послуговувався
російською. Свої теперішні судження про мовне питання він виклав у профілі під
іменем Zen Antipop.
Пан Зен пояснює, чому це
питання для нас таке важливе, а також – як легше
наважитись і почати говорити українською.
Звісно ж, культурній людині слід
володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно.
Але вкрай важливо не тільки
знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Коротке
обґрунтування цієї тези.
Чому варто спілкуватися
українською мовою?
пʼятниця, 20 лютого 2015 р.
субота, 8 листопада 2014 р.
Не здайте мову – бастіон останній!
Ганна ДЕМИДЕНКО
«Не здайте мову – бастіон останній!»
Висмикую
слова, мов гострі шаблі,
Щоб
ними мову власну боронить.
Бажання
це мене не полишає:
Боюсь,
занапастять «говоруни».
Боюсь,
адже звучить щодня в ефірі
Велика
«руська», а своя – де-де.
Народ
живе, допоки мова й віра –
Все
інше потім він собі знайде.
Молюсь
щодня за тебе, мово рідна,
Пісні-перлини
слухаю й... пишу.
Щоб
серед інших мов ти встала гідно.
Я
не чиновників – простих людей прошу:
«Не
здайте мову – бастіон останній,
Душа
ж бо ваша кутається в ній,
Щоб
покоління не одне зростало
При
вірі й мові на своїй землі!».
06.11.2014
Сайт Віче
неділя, 5 жовтня 2014 р.
Україна – із любові!
Людмила Яцура
Україна – із любові
Я знаю, вірю ми здолаємо
Випробування долі у цей час,
Бо Україна на землі є світлим раєм
І гідність наша українська є у нас.
Ніколи нам не бути вже рабами,
Ми, як весни розмаю, буйний цвіт!
Тому єднаймось! Рід свій не ламаймо!
Ми нація велика – знає світ!
Ми – справжні! Україна – із любові!
Козацький дух до перемоги наш рушій!
У нас молитва за свій край у кожнім слові
І радість яблунева у душі.
Тому, за край, за дім, за нашу пісню,
За сміх дітей, за спокій матерів,
За наречених, українську вишню,
За мови нашої чисто-джерельний спів.
2.05.2014
Мітки:
патріотична поезія,
поезія,
українське слово,
Яцура Л.О.
Підписатися на:
Дописи (Atom)

