Не бійтесь заглядати у словник:
Це чистий яр, а не сумне провалля.
М.Рильський
Значення слова «люстрації» словники радянської доби подають як:
1) перевірка (польс. lustracya – перевірка від лат. lustrum – податний або фіскальний період) – періодичні описи державних маєтностей з метою визначення їхньої прибутковості. Провадилися з 1562 р. до кінця 18 ст. в Польщі, а в 1778 – 1876 рр. російським урядом у Литві, Білорусії, на Правобережній Україні;
2) очищення (від лат. lustratio – очищення шляхом жертвоприносин) – релігійно-містичні обряди, які, за уявленням віруючих, охороняють від хвороб та інших бід [с.402, 1].
Література
1. Словник іншомовних слів. За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1977, – 776 с.
Сучасні словники, зокрема Вікіпедія – вільна енциклопедія, трактує це поняття наступним чином.
Люстрація:
1) (від лат. lustrum – податковий або фінансовий період) – описи державних маєтків. Метою люстрації було встановлення складу податного населення, його грошових і натуральних повинностей, доходів королівських економій. Люстрація вперше була запроваджена в феодальній Литві в XVI столітті.
2) (від лат. lustratio – очищення через жертвоприношення) – магічні обряди, спрямовані на очищення людей, на захист від хвороб та інших бід. У багатьох народів надприродна сила приписувалась насамперед вогню; було поширеним окурювання людей, худоби, житла факелом, запаленим від «живого вогню» (який добували тертям), а пізніше – від свічок, запалених в церкві в четвер на страсному тижні.
3) заборона функціонерам високого рангу, які скомпрометували себе, протягом певного часу займати посади в державному апараті, балотуватись в представницькі органи, бути суддями і т. д.
Люстрація в Україні
У 2008 році ініціативною групою українських правників створена Громадська організація «Люстрація». Як випливає з назви, ГО «Люстрація» за першочергову мету ставить перед собою очищення суспільства.
Українське суспільство сьогодні перебуває на перехідному етапі від пост-тоталітарного до громадянського, правового суспільства. На жаль, упродовж 19 років української незалежності у боротьбі з економічними труднощами Держава не приділяла жодної уваги виробленню національної ідеї. Сьогодні державний службовець не знає такого поняття як національний інтерес. Як наслідок, довіра до державної влади впала до критичного рівня, коли влада вже не є легітимною в очах громадян.
В Україні спостерігаємо «дефіцит патріотизму», коли між громадянами та органами державної влади існує прірва, тобто вироблення державної політики йде без врахування національних інтересів. Україна не зробила глибоких висновків зі свого колоніального минулого, не надала йому справедливої оцінки, не засудила злочини проти українського народу та осіб, причетних до цього.
Україна, яка найбільше в світі постраждала від комуністичного режиму, досі не засудила комуністичну ідеологію на рівні з фашизмом. В Незалежній Україні до цього часу існують вулиці та пам'ятники, що возвеличують катів українського народу: організаторів Голодомору та репресій, зрадників і вождів комуністичного режиму.
Поряд з цим, подвиги героїв, що боролися за незалежність України та проти тоталітарного режиму, залишаються невідомими широкому загалу. Очищення суспільства полягає не тільки в очищенні від комуністичної ідеології – знесення пам’ятників, перейменування вулиць та відзначення у географічних назвах українських героїв та видатних постатей нашої історії та культури. Очищення суспільства також полягає у висвітленні та засудженні конкретних організацій та осіб, причетних до злочинів проти українського народу. Не секрет, що сьогодні ще живі деякі організатори та виконавці масового винищення українців, замовники політичних убивств українських діячів, терористичних операцій НКВД, МГБ, КГБ на території України. Ці особи до цього часу отримують чималі державні пенсії, в той час як воїни УПА та репресовані комуністичним режимом залишились поза належною увагою Української держави.
Без надання оцінки минулому у нас немає майбутнього.
Сьогодні Україна має вдалий приклад проведення Люстрації країнами Східної Європи та Прибалтики: Латвії, Польщі, Чехії. Ці країни пройшли через очищення та впевнено розвиваються як сильні, національно-демократичні держави. Показовим є приклад Литви, де нещодавно прийнято Закон, згідно з яким заборонено окупаційну комуністичну символіку на рівні з фашистською.
Другу хвилю люстрації проводить Грузія.
Зараз Україна має унікальний шанс нарешті провести Люстрацію, яка не була проведена у 1991 році після здобуття Незалежності та у 2004 році після перемоги Помаранчевої революції. За даними опитування, проведеного Інтернет-виданням «Українська правда», близько 90% респондентів підтримують проведення люстрації в Україні.
Джерела:
