Українські письменники та вчені про денаціоналізацію як шлях до деморалізації і деградації особистості

Не бійтесь заглядати у словник:

Це чистий яр, а не сумне провалля.

                                     М.Рильський

Словник іншомовних слів за ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука дає тлумачення слову денаціоналізація як втрата національних особливостей культури, мови тощо  [4, с.199]. Розглянемо це питання через призму деяких творів українських письменників і мовознавців: І. Франка, І. Огієнка, О. Потебні, П. Мирного, І. Білика, І. Дзюби.

Самосвідомість людини, культурна ідентифікація народу, нації найповніше виявляється у мові. Тому свідомо і послідовно всіма режимами в усі віки і часи винищувався український мовний простір, відбувалась денаціоналізація сфери буття українського народу, культура притягувалась до всезагальної, лишаючись своєї самобутності. Неодноразово робились спроби нівелювання, «розчинення» українського народу серед інших саме через нищення народної культури і мови. Сьогодні ці явища називають лінґвоцидом (мововбивством – свідомим, цілеспрямованим нищенням певної мови, як головної ознаки окремої національності) та етноцидом (знищення основних ознак етносу – етнічної території, мови, культури, історії, історичної пам’яті, самосвідомості). Так само як геноцид, що є одним із найтяжчих злочинів проти людства, коли окремі групи населення фізично винищуються за расовими, національними, етнічними, релігійними та іншими ознаками, – лінґвоцид та етноцид є такими ж самими злочинами проти нації, бо врешті-решт призводять до виродження народу як такого.

Повість «Жовтий князь» Василя Барки – свідчення про страхіття сталінського Голодомору-геноциду 1932-1933 років

Василь Барка (справжнє ім’я Василь Костянтинович Очерет, 1908–2003) – талановитий письменник-модерніст і поет, літературознавець і філософ, представник української діаспори у Сполучених Штатах Америки, – довгі роки залишався невідомим у нашій країні. Його прізвища немає в Українській Радянській Енциклопедії (УРЕ). Декілька рядків про нього можна знайти в Українській літературній енциклопедії, у яких сказано, що його творчість «має антирадянське спрямування». Літературознавці тоталітарного режиму намагалися замовчувати його ім’я, вдавати, ніби його не було і нема. Але, на щастя, він дожив до того часу, коли його ім’я повернулося на рідну Україну, яку він вимушено покинув у дні страшного воєнного лихоліття.

Велике свято українців (до Дня української писемності та мови)

9 листопада 2012 р. велике свято українців – День української писемності та мови. Свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Традиційно у цей день проводиться акція «Підтримаймо рідну мову!». Мета акції – захистити українську мову. Це не акція проти інших мов, це акція в підтримку своєї рідної української мови! Форми підтримки рідної мови можуть бути різними: хтось буде писати і розмовляти тільки українською, другий – збере підписи в захист української мови, третій – налагодить випуск бейсболки з написом «Говорю рідною» або «Спілкуюсь українською» тощо. Головне, щоб не було байдужих. Не було байдужих рідної мови, мови наших батьків, мови багатомільйонного українського народу!

ЗАХИСТИ РІДНУ МОВУ!

Мовним «законом» К-К влада ліквідувала всі державні механізми захисту нашої рідної мови. Розпочато стрімку русифікацію найважливіших сфер життя. Під загрозою не лише наша мова, а незалежність і цілісність України. Зупинити нищення України ми можемо лише з власної доброї волі. Нам дуже важливо зберегти нашу мову й національну ідентичність.

ДЕВ'ЯТЬ ПРОСТИХ ПРАВИЛ

Це може зробити кожен. Потрібно лише здолати стереотипи й байдужість і дотримуватися дев’яти простих, але дуже важливих правил.

1. ПРОСТО ГОВОРИ УКРАЇНСЬКОЮ

- Завжди розмовляй українською. Роби це в усіх середовищах, де ти живеш, працюєш чи буваєш. Не бійся помилятися чи виглядати диваком – це лише стереотипи, яких можна швидко позбутися.

ЦІКАВО ПРО УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО

Цікаві факти про українське слово зібрала Леся Оліфіренко (м. Донецьк, Український Культурологічний Центр), опубліковані у блозі Український дім (Київ). Подаємо їх з деякими уточненнями та доповненнями.

***

Найдовшим словом в українській мові, що містить тридцять літер, є "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва одного з пестицидів.

***

Згідно з "Коротким словником синонімів української мови", у якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово "бити" – їх аж 45!

Рідна мова в житті народу й особистості

Мова – основа духовності народу

Мова – це наша національна ознака,

в мові - наша культура, сутність нашої свідомості

Іван Огієнко

Серед багатьох визначень мови – строгих науково-термінологічних, художньо-образних, емоційних – проступає спільна ідея: нерозривна єдність людини і мови.

Схилилась над колискою мати, і перші звуки колискової пісні, музика рідної мови переливаються в її кровинку. Психологи досліджують, від якого моменту починається спілкування людини з навколишнім світом, коли дитина починає сприймати, розрізняти звуки людської мови. Одне не викликає сумніву: пестливі, ніжні руки матері, її лагідний голос – це вже те спілкування, що дає імпульс повному розкриттю всіх можливостей людини, закладених у її генетичному коді. Через спілкування створюється неповторний емоційний світ єднання поколінь, світ, у якому живе рідне слово. Дитина ще не скоро вимовить його, але у дитячу пам’ять уже влилися звуки рідної мови.

Мова – "безпосередня дійсність думки" (К.Маркс), мова – "жива схованка людського духу" (Панас Мирний), мова – "коштовний скарб народу" (І.Франко), мова – "життя духовного основа " (М.Рильський), "мова – генофонд культури " (О.Гончар)…

А.С.Малишко. Пісня про Вчительку