Історія повторюється?! Європа! Благаємо! Закрий небо над Україною!

 Олександр Олесь ПАМ'ЯТАЙ

Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише  співчуття,
Європа мовчала.

Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров'ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала.

Коли Україна в залізнім ярмі
Робила на пана і в ранах орала,
Коли ворушились і скелі німі,
Європа мовчала.

Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.

Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала.

Олександр Олесь 22. 08. 1931.

Джерело: "НЕЗБОРИМА НАЦІЯ"
2001 рік, жовтень, число 10 (187)

Іредентизм

Не бійтесь заглядати у словник:

Це чистий яр, а не сумне провалля.

                                     М.Рильський

Іредентизм – (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений) – політичний і суспільний рух в Італії кінця  19 – початку 20 ст. за приєднання до Італії земель, що були частково заселені італійцями і не ввійшли до складу Італії під час її возз’єднання. Після закінчення 1-ї світової війни іредентизм як самостійна течія зник, злившись з фашизмом.Таке тлумачення слова дає Словник іншомовних слів 1977 року випуску[4, с.294].

Іредентизм (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений, такий, що перебуває під чужим володарюванням) – термін міжнародних відносин, що позначає політику держави, партії чи політичного руху за об’єднання народу, нації, етносу в рамках єдиної держави. Проявляється в намаганнях етносу возз’єднати територію, на якій мешкає іредента (так називають цей етнос), з титульною державою, у якій цей етнос складає більшість [1,2].

85 річниця страшної трагедії українського народу - Голодомору

Свічка-пам’ять

Пам’яті жертв голодомору

Наталія ПОГРЕБНЯК 

Знов прокинулись ранки холодні.

Дощ хрестами в сніжинках застиг.

Поминаючи мертвих сьогодні,

Ми рятуєм майбутнє живих.

День жалю... День скорботи, печалі

Запалив нашу пам’ять. Свічки –

Це ті душі, листочки опалі,

Хто став тінню в голодні роки.

Без притулку у храмі Господнім,

Поміж хвилями Лети-ріки

Стогнуть душі, бо в серці народнім

Проросли забуття колючки.

Полікуймо свічею-зорею

День минулий. Згадаймо усіх,

Хто любов’ю живою своєю

Поділитися з нами не встиг…

Щоб у ранки і теплі, й холодні

Не ішли шикуватись хрести,

Щоб не плакали душі голодні,

Свічку-пам’ять свою захисти.

Джерело: сайт «Ого»

Я розмовляю Рідною Мовою!

21 лютого - День Рідної Мови!

Соборність у поетичних творах

Олександр Олесь

 

ДУХ НАШ ПРЕЧИСТИЙ, ДУХ НАШ НАРОДНИЙ

Дух наш пречистий, дух наш народний,

Над нами сходить в сю мить сьогодні.

На крилах в’ється,

В сльозах сміється.

І сльози щастя, обмивши рани,

Пливуть потоком, несуть кайдани.

Сьогодні дух наш зійшов над нами,

Ввійшов, влетів нам в серця пташками.

У душах б’ється,

У слові ллється.

О день преславний, блаженні миті,

Сьогодні з духом святим ми злиті!

О, поведи ж нас, лицарський духу,

По вільній стежці життя і руху.

На тихі води,

На ясні зорі.

І в цю велику, страшну годину

З’єднай в єдину всю Україну!

(19 грудня 1918 р.)

До Дня працівників освіти

Людмила Яцура

Слово про вчителя

Н.В. Лісничій

Про вчителя моє найкраще слово,

Як про людину дану всім від Бога,

Бо все добро так щиро в серці світить,

Найкращому створінню – нашим дітям.

Навчить любити українську мову

І шанувати рідне наше слово,

З пісень вінки плести й добро творити,

А успіхам дітей завжди радіти.

Розумна, щира і привітна,

В душі завжди весна і радість квітне,

А ще вогонь великий не згасити,

Життя дорогу ним світити.

Навчаєш різні труднощі долати,

А ще всім свято пам’ятати,

Де ти живеш, і що земля єдина.

Вселяєш віру у прекрасне ти дитині!

Більше поезій автора на сайті Лірика душі.

Пам'яті тридцяти

До 99-ї річниці з дня битви під Крутами. Герої не вмирають!

Павло ТИЧИНА

ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! –  

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? –  

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! –  

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. –  

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

21 (8) березня 1918 р.