Немає мови – немає нації (до Дня Рідної Мови)

Нурмагомедов ГАДЖІАХМЕДОВ,

професор, декан факультету дагестанської філології ДГУ 

Дагестанська правда:  

У статті відомий учений порушує питання збереження мов для мало чисельних народів Північного Кавказу Російської Федерації. Багато означених автором у статті питань є актуальними і для сучасного українського суспільства.

Фото взято з відкритих джерел.

Щорічно 21 лютого в усьому світі відзначається День рідної мови, проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО для сприяння мовному і культурному розмаїттю та багатомовності.

Українські письменники та вчені про денаціоналізацію як шлях до деморалізації і деградації особистості

Не бійтесь заглядати у словник:

Це чистий яр, а не сумне провалля.

                                     М.Рильський

Словник іншомовних слів за ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука дає тлумачення слову денаціоналізація як втрата національних особливостей культури, мови тощо  [4, с.199]. Розглянемо це питання через призму деяких творів українських письменників і мовознавців: І. Франка, І. Огієнка, О. Потебні, П. Мирного, І. Білика, І. Дзюби.

Самосвідомість людини, культурна ідентифікація народу, нації найповніше виявляється у мові. Тому свідомо і послідовно всіма режимами в усі віки і часи винищувався український мовний простір, відбувалась денаціоналізація сфери буття українського народу, культура притягувалась до всезагальної, лишаючись своєї самобутності. Неодноразово робились спроби нівелювання, «розчинення» українського народу серед інших саме через нищення народної культури і мови. Сьогодні ці явища називають лінґвоцидом (мововбивством – свідомим, цілеспрямованим нищенням певної мови, як головної ознаки окремої національності) та етноцидом (знищення основних ознак етносу – етнічної території, мови, культури, історії, історичної пам’яті, самосвідомості). Так само як геноцид, що є одним із найтяжчих злочинів проти людства, коли окремі групи населення фізично винищуються за расовими, національними, етнічними, релігійними та іншими ознаками, – лінґвоцид та етноцид є такими ж самими злочинами проти нації, бо врешті-решт призводять до виродження народу як такого.

Андрій Велентеєнко. УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО

Ця стаття написана декілька років тому, але вона не втратила своєї актуальності і до сьогоднішнього дня. Подається в авторській редакції.

Мовна "війна" безкровна. Але жертви є, і великі... За політичними пристрастями, а точніше – політичним шулерством, політичними бійками у Верховній Раді, залишається без належної уваги невидима війна. Ця війна в Україні найжорстокіша за всю її історію. У кровопролитних війнах гинули тисячі і мільйони, але не гинула нація. А в цей оманливий час ейфорійна наша демократія перетворюється в домовину української нації.

Під фіговим листком цієї облуди українців нищать без єдиного пострілу, але з швидкістю арифметичної прогресії. Зброєю нищення є російська мова, чужинська мова, мова колонізатора.

Геноцид – найтяжчий злочин проти людства!

Не бійтесь заглядати у словник:

Це чистий яр, а не сумне провалля.

                                     М.Рильський

Геноцид (від грец. γενος – рід і лат. caedo – вбиваю, знищую) – винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами; один з найтяжчих злочинів проти людства. Геноцид органічно пов'язаний з фашизмом [с.152, 1].

До 1944 року слова «геноцид» не існувало. Це спеціальний термін, що позначає злочинні дії, вчинені по відношенню до якої-небудь групи людей з метою її знищення. Його запропонував у 1944 році польський юрист єврейського походження Рафаель Лемкін (1900-1959), даючи визначення нацистській політиці систематичного знищення європейських євреїв. Пропонуючи цей термін, Лемкін мав на увазі «координований план різних дій, спрямованих на знищення життєво важливих засад існування національних груп і самих цих груп як таких». Через рік Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі (Німеччина) звинуватив нацистських лідерів у «злочинах проти людяності». Слово «геноцид» було включено в обвинувальний акт, але як описовий, а не правовий термін [2].