Нація, націоналізм

Не бійтесь заглядати у словник:
Це чистий яр, а не сумне провалля.
М.Рильський

Нація – стійка спільність людей, що історично склалася, виникла на базі спільності мови, території, економічного життя і психічного складу, який проявляється в спільності культури [с.156, 1].

Націоналізм – буржуазна ідеологія й політика в національному питанні, характерними рисами якої є проповідь зверхності національних інтересів над соціалістичними, класовими, проголошення національної нетерпимості, розпалювання національної ворожнечі. Націоналізм виступає у двох формах: великодержавний шовінізм пануючої нації і місцевий націоналізм пригнобленої нації [с.699, 2].

1. Короткий тлумачний словник української мови (Уклад.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька, В.Л. Карпова та ін. Відповід. ред. Л.Л. Гумецька). – К.: Рад. школа, 1979. – 296 с.
2. Словник іншомовних слів. За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1977, - 776 с.

Цікаво, а яке тлумачення цих слів у сьогоднішніх словниках?
Наведу тлумачення слова «націоналізм» письменником, публіцистом, громадським діячем кінця 19 століття Трохимом Зіньківським (1861-1891): «Можна всяку ідею знівечити – з націоналізму зробити егоїзм національний… Націоналізм, як і всяка ідея, - суб’єктивна ідея, як її хто може розуміти, і у варварській голові ця ідея може викохати тільки варварське розуміння її… Українському народові, що вся історія його визначається вдачею демократично-федеративною, що йому не доводилось в історії давити інші народи, а тільки боронити свою політичну і громадську волю, – такому народові не можна розуміти націоналізм асиміляторським та централістичним. Наш націоналізм – оборона свого національного життя, волі, і яким він був протягом усієї історії, таким повинен і зоставатися. Ми повинні толерантно поводитись з усякою іншою народністю і не знати ворогування до неї як до народності, хоч би й до тієї, що нас душить, а мусимо тільки ворогувати і битися з тими ідеалами та змаганнями, що мають нас знищити»