Мова – основа духовності народу
Мова – це наша національна
ознака,
в мові - наша культура, сутність
нашої свідомості
Іван
Огієнко
Серед багатьох визначень мови – строгих науково-термінологічних,
художньо-образних, емоційних – проступає спільна ідея: нерозривна єдність
людини і мови.
Схилилась над колискою мати, і перші звуки колискової пісні, музика
рідної мови переливаються в її кровинку. Психологи досліджують, від якого
моменту починається спілкування людини з навколишнім світом, коли дитина
починає сприймати, розрізняти звуки людської мови. Одне не викликає сумніву:
пестливі, ніжні руки матері, її лагідний голос – це вже те спілкування, що дає
імпульс повному розкриттю всіх можливостей людини, закладених у її генетичному
коді. Через спілкування створюється неповторний емоційний світ єднання
поколінь, світ, у якому живе рідне слово. Дитина ще не скоро вимовить його, але
у дитячу пам’ять уже влилися звуки рідної мови.
Мова – "безпосередня дійсність думки" (К.Маркс), мова –
"жива схованка людського духу" (Панас Мирний), мова – "коштовний
скарб народу" (І.Франко), мова – "життя духовного основа "
(М.Рильський), "мова – генофонд культури " (О.Гончар)…
