Не здайте мову – бастіон останній!

Ганна ДЕМИДЕНКО

«Не здайте мову – бастіон останній!»

Висмикую слова, мов гострі шаблі,

Щоб ними мову власну боронить.

Бажання це мене не полишає:

Боюсь, занапастять «говоруни».

Боюсь, адже звучить щодня в ефірі

Велика «руська», а своя – де-де.

Народ живе, допоки мова й віра –

Все інше потім він собі знайде.

Молюсь щодня за тебе, мово рідна,

Пісні-перлини слухаю й... пишу.

Щоб серед інших мов ти встала гідно.

Я не чиновників – простих людей прошу:

«Не здайте мову – бастіон останній,

Душа ж бо ваша кутається в ній,

Щоб покоління не одне зростало

При вірі й мові на своїй землі!».

06.11.2014

Сайт Віче 

Україна – із любові!

Людмила Яцура

Україна – із любові

Я знаю, вірю ми здолаємо

Випробування долі у цей час,

Бо Україна на землі є світлим раєм

І гідність наша українська є у нас.

Ніколи нам не бути вже рабами,

Ми, як весни розмаю, буйний цвіт!

Тому єднаймось! Рід свій не ламаймо!

Ми нація велика – знає світ!

Ми – справжні! Україна – із любові!

Козацький дух до перемоги наш рушій!

У нас молитва за свій край у кожнім слові

І радість яблунева у душі.

Тому, за край, за дім, за нашу пісню,

За сміх дітей, за спокій матерів,

За наречених, українську вишню,

За мови нашої чисто-джерельний спів.

 2.05.2014

Чотирнадцятий Міжнародний конкурс з української мови ім. Петра Яцика урочисто завершиться 15 травня у Києві

Конкурс, ініціатором якого був видатний український бізнесмен і меценат з Канади Петро Яцик, спрямований на піднесення соціального престижу української мови в Українській державі. У конкурсі беруть участь мільйони школярів, учнів профтехосвіти, студентів, військовиків не тільки з України, а й з багатьох країн світу. Після смерті великого українця 2001 року конкурс носить його ім’я. Організацією конкурсу в Україні займається Ліга українських меценатів (президент – Володимир Загорій, виконавчий директор – Михайло Слабошпицький).

Пам'ятаймо нашого Батька!

200 років від дня народження Т.Г.Шевченка.

Моя люба Вкраїно, чим я втішу тебе, чим тебе заспокою?

 Ось уже декілька місяців важкий час переживає наш український народ і наша ненька Україна. Ми всі разом зуміли довести, що ми єдиний дружний народ і дуже любимо свою Батьківщину. У ці непрості і важкі для кожного українця дні на думку спливали з далекого дитинства слова П.Г. Тичини, які стали такими актуальними сьогодні, адже нападники змінюються, а Україна залишається. Згадаймо й автора цих слів - своєрідного поета, класика української літератури радянської доби - Павла Григоровича Тичину. Пропонуємо дві найкращі поезії П.Тичини.   

УКРАЇНО МОЯ, МОЯ ЛЮБА ВКРАЇНО

Україно моя, моя люба Вкраїно,

Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? –

Чи про те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, –

Чим тебе заспокою я – бідна людина, –

Скажи, моя люба Вкраїно,

Вкраїно моя!

...помолися за мене, рідненька, бо тепер я у сотні, у Бога (пам'яті загиблим на Майдані)

НЕБЕСНИЙ СОТНИК

Не хотів я бути героєм,

Хоч вони і не помирають,

Не хотів я стояти за волю,

Бо неволі у собі не маю.

Але йду і пробач мені,мамо,

Що назад вже не повернуся,

І твоя не загоїться рана,

Хоч героєм між люди назвуся,

Бо твій син до небесної сотні,

Долучився від кулі у спину,

Не хотів я стати героєм,

Просто я любив Україну!

Денис Возов

**

Шануй Рідну Мову!

21 лютого - Міжнародний день рідної мови. Шануй Рідну Мову!