Кембридж віддав перевагу українській мові, а рідне міносвіти забороняє вчити українську в угорськомовних школах

У Кембриджському університеті (Великобританія) у програмі додаткових безкоштовних курсів російську мову замінили на українську.

За інформацією кафедри славістики університету, крім основної програми, що передбачає вивчення української та російської мов (на платній основі, бакалаврат), додаткові безкоштовні курси пропонують розширене вивчення української (замість російської, як було раніше), а також польської мов. Програма російської мови більше не пропонується, пише Rupor.info з посиланням на ЛIГАБiзнесIнформ.

10 КОРИСНИХ СЛОВНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Пишіть грамотно!

Щодня користувачі Інтернету пишуть сотні мільйонів коментарів, повідомлень, задають запити на пошук інформації та роблять у них десятки мільйонів помилок. Якщо ви сумніваєтесь у правильності написання того чи іншого слова, або не знаєте, де поставити наголос, ми пропонуємо вам скористатися десятьма мережними словниками.
Звичайно, словники не претендують на заміну викладача або вчителя рідної мови. У словниках не наводяться правила та не пояснюється, чому слово пишеться так чи інакше, але сподіваємося, що ваша увага буде звернена саме на ті слова, в яких ви часто допускаєте помилки просто за звичкою. Працюючи зі словником, ви запам’ятаєте, як правильно пишуться ці слова.
Тож пропонуємо вам десять найпопулярніших словників.

1. Український тлумачний cловник на сайті Br.com.ua: http://language.br.com.ua/

Іван Миколайчук: розплата за любов до рідного слова…

Як мимоволі творить він красу!

Ліна Костенко

Іван Миколайчук – український талановитий кіноактор, сценарист, режисер радянської доби – народився 15 червня 1941 року в селі Чорториї (нині Чернівецька область) у сім’ї прохідника-залізничника Василя і Катерини Миколайчуків. Іван був четвертою дитиною. Всього у сім’ї Миколайчуків було десятеро дітей.

Немає мови – немає нації (до Дня Рідної Мови)

Нурмагомедов ГАДЖІАХМЕДОВ,

професор, декан факультету дагестанської філології ДГУ 

Дагестанська правда:  

У статті відомий учений порушує питання збереження мов для мало чисельних народів Північного Кавказу Російської Федерації. Багато означених автором у статті питань є актуальними і для сучасного українського суспільства.

Фото взято з відкритих джерел.

Щорічно 21 лютого в усьому світі відзначається День рідної мови, проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО для сприяння мовному і культурному розмаїттю та багатомовності.

Лариса Петрів: «…мова в нас єдина!» (Гімн Українській Мові)

ГІМН УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Слова та музика Лариси Петрів

Виконує тріо «Крайня Хата» у складі:

Любов Фітьо, Оля Літник, Марічка Стоколяс. 

Для перегляду відеокліпу №1 клацніть тут>>>>

Для перегляду відеокліпу №2 клацніть тут>>>> 

Жартівливі вітання до Нового року

Свято починається,
Столик накривається,
Сальце нарізається,
Закуска розкладається,
Пляшка відкривається,
Чарка наливається,
Тостик промовляється,
Пісня затягається,
Хтось добре напивається…
Зранку прокидається, –
Голівка розривається,
Розсольчик випивається
І знову починається... 
**

Українські письменники та вчені про денаціоналізацію як шлях до деморалізації і деградації особистості

Не бійтесь заглядати у словник:

Це чистий яр, а не сумне провалля.

                                     М.Рильський

Словник іншомовних слів за ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука дає тлумачення слову денаціоналізація як втрата національних особливостей культури, мови тощо  [4, с.199]. Розглянемо це питання через призму деяких творів українських письменників і мовознавців: І. Франка, І. Огієнка, О. Потебні, П. Мирного, І. Білика, І. Дзюби.

Самосвідомість людини, культурна ідентифікація народу, нації найповніше виявляється у мові. Тому свідомо і послідовно всіма режимами в усі віки і часи винищувався український мовний простір, відбувалась денаціоналізація сфери буття українського народу, культура притягувалась до всезагальної, лишаючись своєї самобутності. Неодноразово робились спроби нівелювання, «розчинення» українського народу серед інших саме через нищення народної культури і мови. Сьогодні ці явища називають лінґвоцидом (мововбивством – свідомим, цілеспрямованим нищенням певної мови, як головної ознаки окремої національності) та етноцидом (знищення основних ознак етносу – етнічної території, мови, культури, історії, історичної пам’яті, самосвідомості). Так само як геноцид, що є одним із найтяжчих злочинів проти людства, коли окремі групи населення фізично винищуються за расовими, національними, етнічними, релігійними та іншими ознаками, – лінґвоцид та етноцид є такими ж самими злочинами проти нації, бо врешті-решт призводять до виродження народу як такого.