ПІВТОРАК Григорій Петрович. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов (продовження, гл. 4, 5)

Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски»

4.    Витоки українського етносу

Визначальним показником часу зародження конкретного етносу з усіма його характерними ознаками, включаючи й мову, вважається культурно-історична неперервність його розвитку. Підкреслимо –  саме неперервність етнокультурного розвитку, а не певний постійний набір етномовних ознак є визначальним елементом для будь-якого етносу. Адже етновизначальні риси матеріальної та духовної культур, а також мови народу протягом його тривалої історії можуть суттєво змінюватися –  аж до невпізнанності. Однак завдяки неперервності розвитку зберігається генетичний зв'язок між окремими фазами розвитку культури та мови даного етнічного організму протягом усього його життя [22]. Через це навіть відмінні етномовні ланки (наприклад, етномовні особливості південноруських племен VI – IX ст., населення первісної Русі в межах Київщини, Переяславщини й Чернігівщини, українців за часів Великого князівства Литовського й Гетьманщини) є складовими й невід'ємними частинами єдиного етномовного ланцюга –  історії українського народу та його мови.

21. Залізняк Л. Від склавинів до української нації. –  С. 101.

22. Там же. –  С. 66.

ПІВТОРАК Григорій Петрович. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов (продовження)

Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски»

«І розійшлися словени по землі,   і прозвалися іменами своїми...»

Слов'яни з'явилися на історичній арені не раніше кінця III тис. до н. е., найвірогідніше, спочатку між Середнім Дунаєм і Тисою, а потім поступово розселилися на північніших землях. Лише гіпотеза середньо-дунайської прабатьківщини слов'ян, відзначеної й автором «Повісті минулих літ», задовільно тлумачить незрозумілий потяг слов'янських племен до Дунаю в епоху Великого переселення народів у V – VI ст. і стійку пам'ять про нього серед усіх слов'янських та деяких прибалтійських народів, більшість із яких ніколи не були пов'язані з цією річкою ні географічно, ні історично. Як відомо, символ Дунаю виступає переважно в старовинних народних піснях, особливо в поширеному ще за язичницької епохи календарному та обрядовому фольклорі, що виник набагато раніше від Київської Русі й походів київських князів, зокрема Святослава Ігоровича (945 – 972 рр.) на Візантію, під час яких східні слов'яни, на думку багатьох дослідників, нібито вперше познайомилися з Дунаєм. Усе це свідчить, що образ Дунаю у слов'янському фольклорі з'явився разом з формуванням фольклорної символіки й образної системи, а не був запозичений пізніше, після міграції слов'янських племен на південь. Навпаки, загальний рух різних племен Середньої й Південної Європи аж до початку н. е. відбувався з півдня на північ [6].

ПІВТОРАК Григорій Петрович. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов

Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски»

ВСТУП

Походження східнослов'янських народів та їхніх мов (української, російської і білоруської) хвилювало багато поколінь дослідників. На кожному історичному етапі вчені тлумачили ці проблеми по-різному залежно від обсягу наявного в них фактичного матеріалу, ідеологічних позицій дослідників, панівної на той час політичної кон'юнктури тощо.

Наукові дослідження етногенезу (тобто походження) східних слов'ян мають уже майже двохсотлітню традицію, і за цей час сформувалося декілька основних концепцій. Так, у царській Росії офіційні ідеологи, підтримувані тогочасними істориками, сприймали всіх східних слов'ян як «единый русский народ» і починали його історію від Київської Русі, вважаючи її найдавнішою російською державою. Радянська історіографія визнала право не тільки російського, але й українського та білоруського народів на свою історію і свою мову, проте партійні ідеологи не змогли позбутися імперських претензій на історичну спадщину Київської Русі. Проголосивши її «общевосточнославянским государством», ці ідеологи пропагували доктрину, схвалену найвищими компартійними інстанціями, згідно з якою витоки українського та білоруського народів і відповідно їхніх мов відносять до пізнього середньовіччя (XIV–XV ст.). На спроби деяких російських істориків і філологів починати історію Росії й російської мови від IX–X ст. офіційна влада дивилася «крізь пальці», проте такі самі прагнення в Україні і Білорусі вважалися ворожими й жорстоко переслідувалися. Протягом тривалого часу лише в діаспорі українські вчені могли вільно висловлювати свої погляди й розвивати концепцію етногенезу українців згідно з історичною правдою.

Кембридж віддав перевагу українській мові, а рідне міносвіти забороняє вчити українську в угорськомовних школах

У Кембриджському університеті (Великобританія) у програмі додаткових безкоштовних курсів російську мову замінили на українську.

За інформацією кафедри славістики університету, крім основної програми, що передбачає вивчення української та російської мов (на платній основі, бакалаврат), додаткові безкоштовні курси пропонують розширене вивчення української (замість російської, як було раніше), а також польської мов. Програма російської мови більше не пропонується, пише Rupor.info з посиланням на ЛIГАБiзнесIнформ.

10 КОРИСНИХ СЛОВНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Пишіть грамотно!

Щодня користувачі Інтернету пишуть сотні мільйонів коментарів, повідомлень, задають запити на пошук інформації та роблять у них десятки мільйонів помилок. Якщо ви сумніваєтесь у правильності написання того чи іншого слова, або не знаєте, де поставити наголос, ми пропонуємо вам скористатися десятьма мережними словниками.
Звичайно, словники не претендують на заміну викладача або вчителя рідної мови. У словниках не наводяться правила та не пояснюється, чому слово пишеться так чи інакше, але сподіваємося, що ваша увага буде звернена саме на ті слова, в яких ви часто допускаєте помилки просто за звичкою. Працюючи зі словником, ви запам’ятаєте, як правильно пишуться ці слова.
Тож пропонуємо вам десять найпопулярніших словників.

1. Український тлумачний cловник на сайті Br.com.ua: http://language.br.com.ua/

Іван Миколайчук: розплата за любов до рідного слова…

Як мимоволі творить він красу!

Ліна Костенко

Іван Миколайчук – український талановитий кіноактор, сценарист, режисер радянської доби – народився 15 червня 1941 року в селі Чорториї (нині Чернівецька область) у сім’ї прохідника-залізничника Василя і Катерини Миколайчуків. Іван був четвертою дитиною. Всього у сім’ї Миколайчуків було десятеро дітей.

Немає мови – немає нації (до Дня Рідної Мови)

Нурмагомедов ГАДЖІАХМЕДОВ,

професор, декан факультету дагестанської філології ДГУ 

Дагестанська правда:  

У статті відомий учений порушує питання збереження мов для мало чисельних народів Північного Кавказу Російської Федерації. Багато означених автором у статті питань є актуальними і для сучасного українського суспільства.

Фото взято з відкритих джерел.

Щорічно 21 лютого в усьому світі відзначається День рідної мови, проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО для сприяння мовному і культурному розмаїттю та багатомовності.