Народе мій,

Нескорений віками!

На білім тілі

Червоніють рани,

Що заподіяли тобі кати.

Тебе кували у кайдани

І висилали в табори.

Морили голодом тирани

І пам'ять з голови стирали

Щоб не пам'ятав, хто ти!

І підступають знову й знову,

І відбирають в тебе мову

Червоно-ряжені кати,

І смокчуть кров твою вампіри,

Що полонили Україну,

Й поставить хочуть на коліна,

Але нескореним є ти,

Бо за тобою - Бог і Правда!

©Східний Погляд

27.11.2010