Історія повторюється?! Європа! Благаємо! Закрий небо над Україною!

 Олександр Олесь ПАМ'ЯТАЙ

Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише  співчуття,
Європа мовчала.

Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров'ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала.

Коли Україна в залізнім ярмі
Робила на пана і в ранах орала,
Коли ворушились і скелі німі,
Європа мовчала.

Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.

Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала.

Олександр Олесь 22. 08. 1931.

Джерело: "НЕЗБОРИМА НАЦІЯ"
2001 рік, жовтень, число 10 (187)

Іредентизм

Не бійтесь заглядати у словник:

Це чистий яр, а не сумне провалля.

                                     М.Рильський

Іредентизм – (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений) – політичний і суспільний рух в Італії кінця  19 – початку 20 ст. за приєднання до Італії земель, що були частково заселені італійцями і не ввійшли до складу Італії під час її возз’єднання. Після закінчення 1-ї світової війни іредентизм як самостійна течія зник, злившись з фашизмом.Таке тлумачення слова дає Словник іншомовних слів 1977 року випуску[4, с.294].

Іредентизм (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений, такий, що перебуває під чужим володарюванням) – термін міжнародних відносин, що позначає політику держави, партії чи політичного руху за об’єднання народу, нації, етносу в рамках єдиної держави. Проявляється в намаганнях етносу возз’єднати територію, на якій мешкає іредента (так називають цей етнос), з титульною державою, у якій цей етнос складає більшість [1,2].

85 річниця страшної трагедії українського народу - Голодомору

Свічка-пам’ять

Пам’яті жертв голодомору

Наталія ПОГРЕБНЯК 

Знов прокинулись ранки холодні.

Дощ хрестами в сніжинках застиг.

Поминаючи мертвих сьогодні,

Ми рятуєм майбутнє живих.

День жалю... День скорботи, печалі

Запалив нашу пам’ять. Свічки –

Це ті душі, листочки опалі,

Хто став тінню в голодні роки.

Без притулку у храмі Господнім,

Поміж хвилями Лети-ріки

Стогнуть душі, бо в серці народнім

Проросли забуття колючки.

Полікуймо свічею-зорею

День минулий. Згадаймо усіх,

Хто любов’ю живою своєю

Поділитися з нами не встиг…

Щоб у ранки і теплі, й холодні

Не ішли шикуватись хрести,

Щоб не плакали душі голодні,

Свічку-пам’ять свою захисти.

Джерело: сайт «Ого»

Я розмовляю Рідною Мовою!

21 лютого - День Рідної Мови!

Соборність у поетичних творах

Олександр Олесь

 

ДУХ НАШ ПРЕЧИСТИЙ, ДУХ НАШ НАРОДНИЙ

Дух наш пречистий, дух наш народний,

Над нами сходить в сю мить сьогодні.

На крилах в’ється,

В сльозах сміється.

І сльози щастя, обмивши рани,

Пливуть потоком, несуть кайдани.

Сьогодні дух наш зійшов над нами,

Ввійшов, влетів нам в серця пташками.

У душах б’ється,

У слові ллється.

О день преславний, блаженні миті,

Сьогодні з духом святим ми злиті!

О, поведи ж нас, лицарський духу,

По вільній стежці життя і руху.

На тихі води,

На ясні зорі.

І в цю велику, страшну годину

З’єднай в єдину всю Україну!

(19 грудня 1918 р.)

До Дня працівників освіти

Людмила Яцура

Слово про вчителя

Н.В. Лісничій

Про вчителя моє найкраще слово,

Як про людину дану всім від Бога,

Бо все добро так щиро в серці світить,

Найкращому створінню – нашим дітям.

Навчить любити українську мову

І шанувати рідне наше слово,

З пісень вінки плести й добро творити,

А успіхам дітей завжди радіти.

Розумна, щира і привітна,

В душі завжди весна і радість квітне,

А ще вогонь великий не згасити,

Життя дорогу ним світити.

Навчаєш різні труднощі долати,

А ще всім свято пам’ятати,

Де ти живеш, і що земля єдина.

Вселяєш віру у прекрасне ти дитині!

Більше поезій автора на сайті Лірика душі.

Пам'яті тридцяти

До 99-ї річниці з дня битви під Крутами. Герої не вмирають!

Павло ТИЧИНА

ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! –  

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? –  

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! –  

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. –  

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

21 (8) березня 1918 р.

Пам'ятаємо, не забудемо!

26 листопада 2016 року - День пам'яті жертв Голодомору 1932-33 рр. Пам'ятаємо! Не забудемо!

З Днем Гідності і Свободи!

ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ

Люлька Ніна

День Гідності і свободи окроплений кров’ю,

Не окроплений – залитий кровію героїв.

Їх палили, гнали, били, рвали і стріляли,

Кров лилася на Майдані, смерть страшна гуляла.

Бо Гідності революцію герої творили,

Волю свою й незалежність вони боронили.

Бій жорстокий, бій за Неньку мужнього народу,

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу».

Сльози болю, сльози смутку, свічі і лампади,

Квітів море на бруківці й криваві троянди.

Із лампадок вже горить Тризуб України,

Це як символ, це як факел, в боротьбі – єдині.

Любов – туга, журба – пам’ять, світла пам’ять вічна,

У серцях і душах наших житиме довічно.

І Герої України – це Небесна Сотня,

Не загинули - злетіли в голубінь небесну!

с.Нижні Станівці, Буковина. 21.11.2014.

Сайт «Проба пера» 

Геніально! Незрівнянно про Мову!

Цій бувальщині виповнилося 100 років. 

Але краще сказати про українську мову  так ніхто й не зумів. 

Тож переповімо її напередодні великого свята - 

Дня української писемності та мови. 

Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першого класу швидкого потягу Львів-Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів.

Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє.

Малюнки-загадки (до Дня української писемності та мови)

Які два речення написані на цих малюнках?

Вітання до Дня захисника України

14 жовтня - День захисника України! Зі святом вас, дорогі співвітчизники!

Воїне, лицарю славний,

Ти зброю тримаєш в руках,

Щоб на нашу країну-державу

Злий не позарився враг.

Будь мужній і будь достойний

Ти слави своїх батьків,

Відважний вкраїнський воїн,

Нащадок славних козаків!

Украдене щастя (День пам'яті жертв Голодомору)

Голодомор

Надія Красоткіна

Голодна смерть, напевно, найстрашніша.

Вона повільна, довга і тяжка,

Жахлива і пекельна, найлютіша,

Бо зводить з розуму й така тривка...

А це ж було... І ніде правди діти,

Що заподіяли цю смерть більшовики.

Дорослі мерли, старики і діти —

Це геноцид кривавої руки.

Щоб наш народ нескорений здолати,

Що прагнув волі і в борні стояв.

Його рішили в чорнозем загнати,

Щоб голову вже більше не підняв.

Вмирали сім’ї, вимирали села...

Бо все забрали, що народ зростив.

Статистика доволі невесела...

Мільйони більшовицький кат згубив.

А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,

Як голодом морили чесний люд.

Бо ж пам’ять у народу не забрати...

Й не знищити, не змити, наче бруд.

Вона передалась нам генетично,

Й живе у нас завжди з маленьких літ.

І буде жити в Україні вічно,

То ж хай про це почує цілий світ!

Рух добровольців «Простір свободи»: в Україні триває повзуча русифікація

Незважаючи на Революцію Гідності і патріотичний підйом, в Україні триває повзуча русифікація. Такими є підсумки аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2014-15 роках», оприлюдненого рухом «Простір свободи». 

Документ, який був презентований 8 липня 2015 року у Києві, базується на даних державної статистики, соціології та власних моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України.

Українська мова в Україні: функції, форми буття, потенціал

До Дня української писемності та мови

Якою мовою говорили в Київській Русі

До Дня української писемності і мови (9 листопада)

Пропонуємо вам уривок із фільму «Сергій Висоцький. Память минулого», ДТРК «Культура» 2009. У фільмі йдеться про живу мову княжого Києва 11-13 століть - пряму попередницю сучасної української мови. А розгорнуту версію та ілюстрації можна переглянути тут: http://redchenko.com/?p=175

Вірші до Дня захисника України

Білі лебеді у небесах
Христина Панасюк

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,

запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,

запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.

В пам’яті назавжди, горітимуть серця,

Героям слава вічна, разом і до кінця.

Не журися моя ненько, витри сльози, піднімись.

Холоне кров, а стукіт серця… мить – уже мовчить

А материнські сльози, о скільки пролито їх,

за невинні душі, що покинули цей світ.

За що ці муки, те страждання,

Господи, скажи!

Ми вільний народ, єдина країна,

моя Україна. Моя Україна.

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,

запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,

запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.

Змучені лебідки, від болю…від біди.

Втомлені в своєму полоні самоти.

Дітоньки питають, коли ж прийде татусь,

в пам’яті лишилось – «чекай, я повернусь».

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,

запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,

запаливши тисячі сердець ­– ви свої не вберегли.

Білим птахом в небо полетіли,

ціна за свободу, життя, яку заплатили.

Закрились очі навіки, за країну милу,

а дома мати слізьми тіло його мила.

«О милий сину, чому мене ти покинув?»

«Вибач, так потрібно, я долю свою сам вибрав»

тисячі людей, сотні страшних смертей.

Ця біль застигла в серці – і не покине мене.

Чому не можна відкликати вбивств назад?

Чому не можна час повернути назад?

Я зневажаю тих хто винен у цьому всьому,

бере такий страх, біль, що навертаються сльози.

Ми це зробили, кайдани порвали,

від сили Україну, винні зализують рани.

Білі лебеді з перебитими крильми,

запалили тисячі сердець, свої не вберегли.

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,

запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.

Білі лебеді у небесах з перебитими крильми,

запаливши тисячі сердець – ви свої не вберегли.

СЛАВА УКРАЇНІ!

Джерело: Сайт «Привітання з України»

Українці! Спілкуйтеся рідною мовою!

Українцям варто частіше спілкуватися рідною мовою (поради).

Позичив тут: Текст пристосований до формату блогу.

Кілька порад щодо того, як полегшити собі перехід на українську

Українці в Україні повинні розмовляти українською мовою.

Чому це важливо, написав користувач у мережі Facebook, відомий у столичних субкультурних колах як Зен. Колись він і сам послуговувався російською. Свої теперішні судження про мовне питання він виклав у профілі під іменем Zen Antipop. 

Пан Зен пояснює, чому це питання для нас таке важливе, а також – як легше наважитись і почати говорити українською.

Звісно ж, культурній людині слід володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно.

Але вкрай важливо не тільки знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Коротке обґрунтування цієї тези.

Чому варто спілкуватися українською мовою?

День Героїв Небесної Сотні

Не здайте мову – бастіон останній!

Ганна ДЕМИДЕНКО

«Не здайте мову – бастіон останній!»

Висмикую слова, мов гострі шаблі,

Щоб ними мову власну боронить.

Бажання це мене не полишає:

Боюсь, занапастять «говоруни».

Боюсь, адже звучить щодня в ефірі

Велика «руська», а своя – де-де.

Народ живе, допоки мова й віра –

Все інше потім він собі знайде.

Молюсь щодня за тебе, мово рідна,

Пісні-перлини слухаю й... пишу.

Щоб серед інших мов ти встала гідно.

Я не чиновників – простих людей прошу:

«Не здайте мову – бастіон останній,

Душа ж бо ваша кутається в ній,

Щоб покоління не одне зростало

При вірі й мові на своїй землі!».

06.11.2014

Сайт Віче